Демони у кабріолеті. Виставу «Я бачу, вас цікавить пітьма» режисера Максима Голенка покажуть у 14 містах
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Ларису Мірошниченко, провідного наукового співробітника відділу рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України й авторку книжки «Леся Українка. Життя і тексти», до видавництва «Смолоскип» свого часу привела нині вже покійна Михайлина Коцюбинська, зазначивши, що та досліджує Лесю Українку під особливим кутом. Сама ж потім у передмові до книжки пані Лариси зазначила: «Перед нами високої проби «камерне» літературознавство. Неголосне, неквапливе, філігранне, де домінують два головні герої — Текст і Особистість». Працюючи винятково з рукописами й оригіналами, Лариса Мірошниченко провела текстологічні дослідження, в яких поєдналися традиційне літературознавство, текстологія, психологія творчості, елементи графології і психоаналізу. Авторка відзначила «УМ»: «Нам дуже пощастило, адже зберігся великий рукописний архів Лесі Українки, бо тоді тексти часто виходили з помилками чи у скороченому вигляді». Лариса Мірошниченко розповіла, що, працюючи над текстами, спостерігала зміни у почерку поетеси, внесення правок, і бачила, як рухалася і пульсувала її думка.
Принцип своєї роботи Лариса Мірошниченко описує так: «У книжці опубліковані мої текстологічні етюди, над якими я працювала останні 10 років. Це «блискітки», які показують, як, працюючи з текстом, можна віднайти мікротекстологічну проблематику, психологічне наростання самого твору. Якщо уважно роздивитися, проаналізувати, то в кожному творі можна знайти відображення певної події Лесиного життя». Вона також працювала із фотографіями родини Косачів, дослідила, як постаті на знімках поступово «обростали» гронами віршів.
Випусковий редактор книжки Наталя Ксьондзик відзначила, що до видання увійшли не лише дослідження, а й досить репрезентативний ілюстративний матеріал — автографи Лесиних листів, блокнотних записів, малюнків. У книжці також уміщено тексти, які не ввійшли до останнього 12–томного зібрання творів Лесі Українки: передруки листів, тексти тощо. Книжку «Леся Українка. Життя і тексти» не прагнули приурочити до дня народження поетеси, яке зараз відзначають, — над нею «Смолоскип» працював давно, і так випадково сталося, що вона підоспіла до 140–річного ювілею Лесі Українки. За тиждень–два, обіцяють у видавництві «Смолоскип», видання з’явиться у продажу.
— 12–томник (академічне видання творів Лесі Українки «Українка Леся. Зібрання творів у 12–ти т. — К.: Наукова думка, 1976. — Ред. ) точно неповний. Там не вміщені деякі статті, політична полеміка Лесі Українки з Іваном Франком щодо ролі революціонерів у національному русі. Леся Українка була цікавим перекладачем — цієї сторінки також немає у 12–томнику. Ще одне питання для дослідників — це листи письменниці, які не всі були опубліковані».
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Прем’єра постановки «Ukrainomania — ревю одного життя» за текстами та біографією класика австрійської літератури Йозефа Рота, який народився на Львівщині, відбулася в січні у віденському Фолькстеатрі (Volkstheater Wien). >>
Стартувала нова театральна «ГРА»: організатор — Національна спілка театральних діячів України оголосила про початок прийому заявок на VIII Всеукраїнський театральний Фестиваль-премію GRA (GreatRealArt). >>
У день звільнення в’язнів нацистського табору Аушвіц-Біркенау через роки вшановують пам’ять жертв Голокосту. >>
Нещодавно в Харкові урочисто відкрили барельєф Петру Болбочану — талановитому воєначальнику, полковнику армії Української Народної Республіки (1917—1921), який визволяв від більшовицької влади Харків, Полтаву та Крим. >>