Головні герої — Текст і Особистість

Ларису Мірошниченко, провідного наукового співробітника відділу рукописних фондів та текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України й авторку книжки «Леся Українка. Життя і тексти», до видавництва «Смолоскип» свого часу привела нині вже покійна Михайлина Коцюбинська, зазначивши, що та досліджує Лесю Українку під особливим кутом. Сама ж потім у перед­мові до книжки пані Лариси зазначила: «Перед нами високої проби «камерне» літературознавство. Неголосне, неквапливе, філігранне, де домінують два головні герої — Текст і Особистість». Працюючи винятково з рукописами й оригіналами, Лариса Мірошниченко провела текстологічні дослідження, в яких поєдналися традиційне літературознавство, текстологія, психологія творчості, елементи графології і психоаналізу. Авторка відзначила «УМ»: «Нам дуже пощастило, адже зберігся великий рукописний архів Лесі Українки, бо тоді тексти часто виходили з помилками чи у скороченому вигляді». Лариса Мірошниченко розповіла, що, працюючи над текстами, спостерігала зміни у почерку поетеси, внесення правок, і бачила, як рухалася і пульсувала її думка.

Принцип своєї роботи Лариса Мірошниченко описує так: «У книжці опубліковані мої текстологічні етюди, над якими я працювала останні 10 років. Це «блискітки», які показують, як, працюючи з текстом, можна віднайти мікротекстологічну проблематику, психологічне наростання самого твору. Якщо уважно роздивитися, проаналізувати, то в кожному творі можна знайти відображення певної події Лесиного життя». Вона також працювала із фотографіями родини Косачів, дослідила, як постаті на знімках поступово «обростали» гронами віршів.

Випусковий редактор книжки Наталя Ксьондзик відзначила, що до видання увійшли не лише дослідження, а й досить репрезентативний ілюстративний матеріал — автографи Лесиних листів, блокнотних записів, малюнків. У книжці також уміщено тексти, які не ввійшли до останнього 12–томного зібрання творів Лесі Українки: передруки листів, тексти тощо. Книжку «Леся Українка. Життя і тексти» не прагнули приурочити до дня народження поетеси, яке зараз відзначають, — над нею «Смолоскип» працював давно, і так випадково сталося, що вона підоспіла до 140–річного ювілею Лесі Українки. За тиждень–два, обіцяють у видавництві «Смолоскип», видання з’явиться у продажу.

ПРЯМА МОВА

Тамара Гундорова,
завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка
НАН України, член–кореспондент НАН України:

— 12–томник (академічне видання творів Лесі Українки «Українка Леся. Зібрання творів у 12–ти т. — К.: Наукова думка, 1976. — Ред. ) точно неповний. Там не вміщені деякі статті, політична полеміка Лесі Українки з Іваном Франком щодо ролі революціонерів у національному русі. Леся Українка була цікавим перекладачем — цієї сторінки також немає у 12–томнику. Ще одне питання для дослідників — це листи письменниці, які не всі були опубліковані».