Здавалося б, що може бути простішим, як з одного будинку догукатися до іншого, тим більше якщо стоять вони на одній вулиці, один навпроти одного. Так ні — саме це сусідство зумовлює стіну абсолютного мовчання, особливо з боку провладних ЗМІ, яка ось уже півроку оточує один із них. І не лише ЗМІ: другий тиждень тут не працюють телефони, не приходить пошта, заблоковано банківські рахунки. Йдеться про Національну спілку письменників, що останнім часом переживає справжнісіньку блокаду, ініціаторами й натхненниками якої голова спілки Володимир Яворівський однозначно називає своїх сусідів — Адміністрацію Президента і її голову зокрема. Щоб хоч якось виправити ситуацію і послати в інформаційний простір свій «SOS», у четвер до Спілки письменників було запрошено представників посольств іноземних держав, аби їхніми вустами передати Президентові вимоги більше тисячі українських письменників (відповідь на листи лауреатів Шевченківської премії та письменників-ветеранів, переданих іще минулого тижня до сусіднього будинку, досі не надійшла).
«Такого тиску Спілка не зазнавала навіть за сталінських часів», — констатували Юрій Мушкетик, Анатолій Дімаров, Павло Мовчан. «Коли мене заарештували за підозрою причетності до випуску «Українського вісника», який ми готували разом із Чорноволом, то, нічого не знайшовши, змушені були відпустити, — згадував народний депутат Михайло Косів. — Нині ж іде суцільна брехня і фальсифікація». «Я пройшов війну, я набачився всього, але, дивлячись на цей «бєспрєдєл», усе частіше ловлю себе на думці, а чи не пора нам міняти пера на автомати», — в запалі промовив Анатолій Дімаров.
Уперше за багато років через заморожені банківські рахунки Спілка ледь не опинилася за бортом святкування Шевченківських днів. Десяткам письменників із інших держав, які в ці дні прибувають до Києва, доводиться облаштовуватися в столиці за власний рахунок. Частково врятувати імідж нашої держави допомогли кошти, зібрані в останній момент депутатами «Нашої України».
«Те, що ми почули, абсолютно не збігається із зобов'язаннями, які Україна взяла на себе при вступі до міжнародних організацій, і ОБСЄ зокрема», — зауважив присутній на зустрічі радник посольства Канади Дональд Бенокс і пообіцяв оприлюднити інформацію посольськими каналами. Подібну позицію зайняли й представники посольств США та Чехії.
Тим часом ситуація, що склалася навколо НСПУ, дуже нагадує білоруську чотирирічної давності. Як розповів відомий білоруський письменник В'ячеслав Рагойша, в самому тільки Мінську в Спілки письменників забрали сорок будинків, у тому числі й Будинок учителя, Будинок літератора. «Ми виступали проти, навіть організовували акції протесту — стояли з плакатами на сходах будинку, нічого не допомогло», — говорить пан В'ячеслав. Нині Спілка має лише три невеличкі кімнатки, за які повинна сплачувати орендну плату, а все керівництво — голова і кілька заступників — працюють на громадських засадах, не отримуючи за це ні копійки, книговидання та періодичні видання підпорядковані державному видавничому холдингу, який диктує свою політику. «Цей сценарій у нас уже апробовано, тепер подібне може чекати на вас», — застеріг Рагойша.
А по Києву бродять чутки про те, що Кучма під свій майбутній фонд планує забрати приміщення київської консерваторії. «Цілком може бути, — погоджується Володимир Яворівський. — На консерваторію око уже поклали, і якщо нічого зі Спілкою не вийде, то її приберуть до рук, тим більше що це державна структура, і з її переселенням проблем буде менше». А й справді, не сидіти ж Кучмі з його Фондом десь на Святошині чи Позняках?
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
