Взяття Христа під варту
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
За задумом Олександра Дяченка, розріз кулі й зміщення її частини є символом руйнації довершеності, трагедії. (Фото з архіву скульптора.)
Конкурс на монумент жертвам Голодомору в столиці США проводили ще минулого року. Тоді й визначили роботу, яка мала би стояти у скверику на перетині трьох вулиць — North Capitol Street, Massachusetts Avenue, F Street — неподалік залізничної станції Union Station. Вибрали проект скульптора Олександра Дяченка, який автор назвав «Зруйнована планета» (до речі, у 1992 році Дяченко працював над пам’ятником жертвам Холокосту, встановленому в містечку Криве Озеро на Миколаївщині). Проте через відомі політичні процеси в Україні роботу в цьому напрямi загальмували й відновили тільки у лютому, відповідно до доручення Президента України.
«Конкурс проводили Міністерство культури й Міністерство закордонних справ України ще в липні минулого року. Членами журі були представники Спілки художників, Академії мистецтв, Спілки архітекторів i спеціалісти з–за кордону, — пояснює «УМ» Олександр Дяченко. — А з осені до мене знову звернулися з Міністерства закордонних справ і попросили підготувати в електронному вигляді матеріали щодо мого проекту. Зараз посольство України повинно передати мій проект на розгляд американськiй сторонi. Тоді робота має пройти у США ще три комісії: це адміністративна комісія округу Колумбія, комісія з планування столиці й федеральна комісія з образотворчого мистецтва. Якщо не буде ніяких заперечень, тоді йтиметься про конкретне виконання цього проекту. Якщо з якихось причин цей проект не пройде, тоді, за умовами конкурсу, розглядатимуть проект, який посiв друге місце».
Робота Дяченка називається «Зруйнована планета» і має вигляд гранітної кулi з надсіченою стороною, яка по діагоналі спускається до постамента. На самому постаменті буде напис англійською мовою: «Зникнення одного народу руйнує цілісність світу», а на другому боці — англійською та українською: «Пам’яті мільйонів українців, померлих від штучного голоду в 1932—33 роках».
Згідно з планом робіт, пам’ятник мають встановити до жовтня 2013 року — на 80–ті роковини Голодомору. Проте скульптор запевняє, що роботу можна закінчити вже наступного року. Наразі на проект виділено 200 тис. доларiв.
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>
Коли кинути оком на всю творчість Василя Шкляра з уявної висоти пташиного лету, то можна уявити її ніби такий собі хвацько закручений циклон. >>
У Музеї шістдесятництва відбулася творча зустріч з українським політичним та громадським діячем, нардепом двох скликань, журналістом, мистецтвознавцем, політологом і дисидентом Богданом Горинем, приурочена до його 90-річчя. >>
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
У Києві у двох музеях показують виставкові проєкти, які нагадують про колекцію Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, що була незаконно вивезена російськими окупантами у 2022 році. >>