За задумом Олександра Дяченка, розріз кулі й зміщення її частини є символом руйнації довершеності, трагедії. (Фото з архіву скульптора.)
Конкурс на монумент жертвам Голодомору в столиці США проводили ще минулого року. Тоді й визначили роботу, яка мала би стояти у скверику на перетині трьох вулиць — North Capitol Street, Massachusetts Avenue, F Street — неподалік залізничної станції Union Station. Вибрали проект скульптора Олександра Дяченка, який автор назвав «Зруйнована планета» (до речі, у 1992 році Дяченко працював над пам’ятником жертвам Холокосту, встановленому в містечку Криве Озеро на Миколаївщині). Проте через відомі політичні процеси в Україні роботу в цьому напрямi загальмували й відновили тільки у лютому, відповідно до доручення Президента України.
«Конкурс проводили Міністерство культури й Міністерство закордонних справ України ще в липні минулого року. Членами журі були представники Спілки художників, Академії мистецтв, Спілки архітекторів i спеціалісти з–за кордону, — пояснює «УМ» Олександр Дяченко. — А з осені до мене знову звернулися з Міністерства закордонних справ і попросили підготувати в електронному вигляді матеріали щодо мого проекту. Зараз посольство України повинно передати мій проект на розгляд американськiй сторонi. Тоді робота має пройти у США ще три комісії: це адміністративна комісія округу Колумбія, комісія з планування столиці й федеральна комісія з образотворчого мистецтва. Якщо не буде ніяких заперечень, тоді йтиметься про конкретне виконання цього проекту. Якщо з якихось причин цей проект не пройде, тоді, за умовами конкурсу, розглядатимуть проект, який посiв друге місце».
Робота Дяченка називається «Зруйнована планета» і має вигляд гранітної кулi з надсіченою стороною, яка по діагоналі спускається до постамента. На самому постаменті буде напис англійською мовою: «Зникнення одного народу руйнує цілісність світу», а на другому боці — англійською та українською: «Пам’яті мільйонів українців, померлих від штучного голоду в 1932—33 роках».
Згідно з планом робіт, пам’ятник мають встановити до жовтня 2013 року — на 80–ті роковини Голодомору. Проте скульптор запевняє, що роботу можна закінчити вже наступного року. Наразі на проект виділено 200 тис. доларiв.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
