Діти злякалися уколів

Днями в деяких вітчизняних ЗМІ з’явилася інформація, нібито в Україні заборонили проводити дітям туберкулінову пробу (пробу Манту) через випадок у Криму. Групі школярок стало зле після введення препарату, тому по території всієї країни до з’ясування обставин цей тест нікому не проводять. Учора цю «суперновину» вже розтиражували російські інтернет­видання. Але, як з’ясувала «УМ», насправді МОЗ не скасувало проведення туберкулінодіагностики, її роблять по всій країні. А тимчасове призупинення поширювалося лише на одну серію препарату — ту, що кололи семикласницям у Сімеїзі. Та й то після розслідування комісії МОЗ це тимчасове обмеження зняли, бо причина була зовсім не в препараті...

Швидко захворіли, швидко одужали

Як розповіли «УМ» співробітники МОЗу, історія навколо проби Манту закрутилася ще 4 лютого. У процедурному кабінеті лікарні в Сімеїзі (Крим) медсестра проводила планові тести імунопрофілактики туберкульозу в дітей різного віку (від одного року і старших). Через 15—20 хвилин після проведення туберкулінової проби в семи учениць сьомого класу погіршилося самопочуття. Дівчата, які повернулися на урок, скаржилися на запаморочення, болі в животі, нудоту, головний біль. Шістьох школярок відразу ж доправили до лікарні на кареті швидкої допомоги. Батько ще однієї дівчинки — лікар — відмовився від госпіталізації дочки. Він пояснив, що таким чином організм відреагував на туберкулінову пробу, що таке нерідко трапляється і не становить небезпеки для життя і здоров’я доньки.

Тим же дівчатам, які потрапили до лікарні, ялтинські лікарі встановили попередній діагноз — алергічна реакція на введення туберкуліну. Згодом головний фтизіатр Криму оглянув дітей і підтвердив висновок колег: «це індивідуальна реакція дітей на пробу Манту». Дівчата дуже швидко йшли на поправку, вже через три дні після інциденту вони почувалися абсолютно нормально і були виписані з лікарні додому. До з’ясування всіх обставин туберкулін російського виробництва тієї серії, що вводили школяркам у кримському селищі, тимчасово заборонили до використання.

На місце приїхала комісія з фахівців Департаменту імунобіологічних препаратів та імунопрофілактики державного експертного центру МОЗ України — для розслідування справи. Комісія не виявила жодних порушень техніки введення туберкуліну і зробила такий висновок: «Враховуючи короткий інтервал між проведенням діагностичної проби і виникненням скарг у дітей, емоційний розлад, характерний для дівчат пубертатного періоду, які навчаються в 7му класі, швидке покращення загального самопочуття дітей і стабільний стан упродовж періоду спостереження, можна констатувати, що в дітей стався емоційний розлад, властивий цій віковій групі дівчат, пов’язаний із проведенням медичної маніпуляції».

Іншими словами, у підлітків був стрес від проведення процедури. Дівчата злякалися, перенервували і гуртом «заробили» психосоматичний розлад, який минув так же стрімко, як і з’явився. На підтвердження цього висновку, крім усього, лікарі наводять одну промовисту деталь: пробу Манту препаратом однієї серії того дня робили багатьом дітям, навіть дворічним малюкам. Але нудота й запаморочення з’явилися тільки в групі семикласниць, які спілкувалися, товаришували і жваво обговорювали візит до процедурного кабінету.

Місце уколу не можна мочити і протирати зеленкою

Лікаріфтизiатри бідкаються, що різні «страшилки» з приводу проби Манту, які час від часу з’являються в пресі, завдають великої шкоди і дорослим, і дітям. Батьки, начитавшись такої інформації, намагаються «відмазати» дітей від необхідних медичних маніпуляцій, а діти, відповідно, не проходять вчасної діагностики. Більше того, через страх перед уколами можливі навіть такі реакції, як у семикласниць із Сімеїза, і спробуй потім поясни людям, далеким від медицини, яким чином емоційний розлад міг призвести до такого набору симптомів...

Що ж таке проба Манту і навіщо її роблять? Із таким запитанням «УМ» звернулася до лікаряфтизіатра Олександри Сищенко. Як розповіла пані Олександра, проба Манту — це не щеплення, а метод діагностики, імунологічний тест, який дозволяє не тільки своєчасно виявляти хворих на туберку­льоз, а й з’ясовувати, чи належить людина до групи осіб із підвищеним ризиком захворювання. Під шкіру людині вводять препарат, створений із суміші продуктів життєдіяльності мікобактерії туберкульозу. Це не живий збудник захворювання, не ослаблена чи вбита паличка Коха, а багатокомпонентний «коктейль», що складається з пептидів, амінокислот, полісахаридів та інших речовин, отриманих із мікобактерій. Якщо імунна система людини «не знайома» зі збудником туберкульозу, тобто організм не інфікований, захворювання немає, то реакції на введений препарат не буде. Якщо ж організм бурхливо відреагує на введений розчин і на місці уколу з’явиться папула (інфільтрат, ущільнення), це свідчитиме про те, що імунні «солдати» вже були знайомі з мікобактерією. А значить, людина може бути інфікована чи хвора на туберкульоз.

Медсестри та лікарі мають спеціальну таблицю, за якою розшифровують отримані результати. Так, реакція вважається негативною, якщо на місці уколу взагалі немає ущільнення або ж зона почервоніння менша за один міліметр. Коли «ґудзик» ущільнення становить 2—4 міліметри, а також коли шкіра тільки почервоніла, без появи ущілення, реакція є сумнівною. А виражене ущільнення діаметром більше п’яти міліметрів — це вже позитивна реакція.

Утім, почервоніння та «ґудзик» на шкірі не є стовідсотковим підтвердженням інфікованості. Іноді це лише результат алергічної реакції організму на чужорідні речовини. Скажімо, якщо дитина має алергію на медикаменти, певні види продуктів, курячий білок тощо, то розбалансована імунна система могла «накинутися» на введений туберкулін, як на страшного ворога. І запустити сильну реакцію із підвищенням температури, нудотою тощо. У МОЗі зазначають, що в деяких випадках у осіб iз високим ступенем алергії до туберкуліну місцеві реакції можуть супрово­джуватися лімфангоїтами і лімфаденітами. Крім того, інколи спостерігають загальну реакцію: нездужання, головні болі, підвищення температури.

Також на реакцію можуть вплинути нещодавно перенесені інфекції, хронічна патологія, вік, збалансованість харчування, чутливість шкіри, навіть наявність глистів (паразити погіршують стан імунітету, що створює підґрунтя для розвитку алергії), контакт зі шкідливими викидами хімічного виробництва, вплив радіаційного фону. Крім того, спотворити результат може і неправильний догляд за «ґудзиком». Лікарі завжди пояснюють, що після проби Манту місце уколу треба взагалі не чіпати впродовж трьох днів. Його не можна мочити водою чи іншими рідинами, не можна мазати зеленкою чи перекисом водню, не можна заклеювати лейкопластирем (під ним шкіра може пітніти). Чому? А тому, що будьякий вплив на місце уколу (навіть якщо дитина просто мацає шкіру рукою або розчухує її) може вплинути на результат тесту, і проба буде даремною. Усілякі водні процедури можна проводити вже після того, як медсестра за допомогою лінійки виміряє розміри ущільнення та почервоніння (якщо такі будуть) і занотує покази.

Зважаючи на те, що позитивна реакція Манту в дитини не є остаточним показником інфікованості паличкою Коха або захворювання на туберкульоз, лікарі обов’язково проводять такій дитині флюорографію грудної клітки, мікробіологічний посів мокротиння тощо. І лише після низки додаткових досліджень можна точно сказати, чи треба буде цій дитині вживати ліки проти туберкульозу. Водночас фахівці ВООЗ вважають, що в таких неблагополучних щодо туберкульозу країнах, як Україна, проба Манту просто необхідна. Адже сьогодні це фактично єдиний метод масової діагностики населення, який не забирає багато часу, не вимагає дороговартісних реактивів та складного обладнання, є простим і доволі інформативним. Крім того, перевагою туберкулінодіагностики є те, що її можна проводити досить часто, і це не завдає шкоди імунній системі.

ДО РЕЧІ

Терміни оцінки реакції Манту абсолютно конкретні й становлять 72 години. Саме тому пробу зазвичай роблять по п’ятницях, щоб у понеділок подивитися на місце уколу — чи виникло там почервоніння, ущільнення тощо.

ВАЖЛИВО ЗНАТИ

В інструкції щодо проведення проби Манту зазначається, що цей тест можна робити не всім, адже існує перелік протипоказань:

— шкірні захворювання, гострі та хронічні інфекційні захворювання в період загострення, у тому числі — реконвалесценція (повне одужання після хвороби, відновлення функцій, становить не менше двох місяців після зникнення клінічних симптомів),

— алергічні стани (ревматизм у гострій та підгострій фазах, бронхіальна астма, ідіосинкразії з вираженими шкірними виявами),

— епілепсія.

Інтервал між будьяким профілактичним щепленням і біологічною діагностичною пробою Манту повинен становити не менше місяця.