Коли Скарлетт О’Хара була маленькою

Перш ніж iти на фільм «Справжня мужність» (True Grit), треба позбавитися кількох стереотипів й завчити пару істин. Перше: якщо ви є прихильником коенівської стрічки «Старим тут не місце», то не слід очікувати, що новий трилер буде за стилістикою нагадувати попередній (насправді «Справжня мужність» більше тяжіє до жанру «трагікомедія», і якби з нього викинути сцени насилля, то вийшла би повчальна новела, незгірше «Вождя червоношкірих»). Друге: «Справжня мужність» не є класичним вестерном, оскільки Коени в першу чергу намагалися адаптувати відомий однойменний американський роман Чарльза Портіса, а відмінною рисою його письма є здорове почуття гумору над американською культурою. Третє — це вже про істини: дія фільму відбувається в історичний період, коли закінчилася громадянська війна й Америкою швендяла різна потолоч, асенізаторами й батьками правового суспільства тоді ставали учорашні злочинці й амбітні авантюристи — як два головні герої стрічки. І четверте: американська жінка завжди була й буде вольовою, цілеспрямованою й незалежною особою, навіть якщо їй тільки 14 років, як у випадку з головною героїнею фільму Метті Росс, це та сама Скарлетт О’Хара, тільки на кілька років молодша від класичного персонажу роману «Віднесені вітром».

Тобто якщо вивчити історію Дикого Заходу й дізнатися про передісторію зйомок самого фільму, то епізоди з жартами на тлі відрубаних пальців, i труп, що обмінюють на рідину для відхаркування, не подразнюватимуть ваших нервів й естетичних почуттів. «Справжня мужність» (номінація на «Оскар» за кращий фільм, режисуру, сценарій та операторську роботу) — оповідь про кілька днів із життя 14–річної Метті Росс (Хейлі Стейнфелд), чийого батька вбили за кілька золотих пластин. Зi здоровим юнацьким максималізмом дівчина береться до помсти: наймає представника закону, щоб відловити вбивцю, й сама вирушає із ним у мандри дикою територією, що розкинулася по той бік тодішніх Штатів, випаленими сонцем рівнинами зi стрімкими скелями й дрімучими лісами. Власне, пейзажі чи не найбільше створюють емоційне відчуття фільму, яке підсилюють талановиті й знамениті актори.

Номером один у цьому списку йде оскароносний Джефф Бріджес, якого брати Коени від самого початку бачили в ролі пошарпаного підстаркуватого п’яниці–шибайголови Рустера Когберна (а Американська академія бачить його в ролі претендента на цьогорічного «Оскара»). Можливо, саме цей персонаж для режисерів став утіленням «справжньої мужності» — безстрашний, навіть часом навіжений i водночас сентиментальний мисливець за головами. Хоча, за логікою, назва фільму має відображати характер дівчини, від імені якої йде вся оповідь. Схоже, Хейлі Стейнфелд стала справжньою знахідкою як для Коенів, так і для американського кінематографа: незважаючи на те, що це її дебютна роль у великому кіно, дівчина уже номінована на «Оскар» за кращу жіночу роль другого плану. Хоча вповні оцінити віддачу дебютантки у тій версії, що нам пропонує український прокат, дещо важко: її гра передає весь спектр емоцій, що переживає героїня, але цьому образу не завжди відповідає голос актриси дубляжу, який, здається, трохи задорослий й інколи байдужий до долі героїні. Насамкінець згадаємо про Мета Деймона, який цього разу втілює нахабного техаського рейнджера, але не більше ніж за те, що він переконливо зіграв сцену шмагання малої шукачки пригод.

Після перегляду фільму у вас, можливо, з’являться суперечливі емоції, але незабаром ви обов’язково відчуєте післясмак. Це ще одна відмінність фільмів талановитих режисерів: змусити глядача «сфотографувати» окремі сцени, щоб той потім із насолодою «переглядав» їх знову у своїй пам’яті.

P.S. Фільм «Справжня мужність» має вікове обмеження — 14 років.