Відтепер газета — це не просто так! Принаймні Микола Азаров мріє, аби роль ЗМІ у нашому суспільстві, що семимильними кроками продовжує демократизуватися, стрімко зросла. А тому закликав міністрів не просто з інтересом читати викривальні публікації про самих себе, а починати діяти. Тобто працювати. З пресою... Звичайно, сказав це Прем’єр–міністр завдяки спічрайтерам досить–таки завуальовано. «Ми не повинні дозволяти керівникам ховатися від громадянського суспільства, ігнорувати публікації в пресі. І в той же час не треба дозволяти бути «хлопчиками для биття» і мовчки зносити неправдиві звинувачення та перекручування фактів для дискредитації політики уряду», — заявив на вчорашньому засіданні уряду його очільник. І, аби цей месидж був зрозумілішим для загалу, додав: «Нам немає чого ховати і немає чого боятися. Тому треба бути відкритими та енергійними в інформаційному просторі».

На публіці і на самоті українські чиновники та їх спонсори живуть зовсім різним життям. Навіть говорять по–іншому. Якщо, скажімо, виступаючи перед своїми громадянами, наші VIPи оперують словами «ВВП», «зростання показників», то у своєму колі — «схеми», «фінансові потоки», «наглядачі» тощо. Адже, власне кажучи, справжньою метою їхньої діяльності на держслужбі і є використання різноманітних тіньових схем задля контролю фінансових потоків державних грошей. А за «правильністю» використання кримінальних методів та ступенем підпорядкованості підприємства стежить зазвичай «наглядач».

Прикладів можна знайти чимало. Скажімо, україно–грузинський бізнесмен Давид Жванія і його соратник Микола Мартиненко. Першого знають як спонсора кількох політичних сил та... фактичного господаря «Енергоатома». Структури, яка через «спритнi» схеми позбулася сотень мільйонів гривень.