Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
І все ж парадоксальна у нас країна! Тоді як увесь iнтернет наприкінці минулого тижня ряснів повідомленнями про присудження Шевченківської премії Василю Шкляру за його роман «Залишенець» («Чорний ворон») — новина з’явилася з подачі самого автора, а Ганна Герман терміново набирала його, щоб запевнити, що й Президент вітає, Шевченківський комітет мовчав, як той повстанець, i продовжує мовчати. Журналістам ледве вдається дізнатися деталі обговорення: більшість членів Шевченківського комітету відмовляються повідомляти громадськість про це, а дехто й узагалі обурюється, що все, що було сказано, стало відомо вже наступного дня після обговорення. Хоча жодного табу на оприлюднення інформації в положеннях про роботу Комітету немає.
Найдемократичнішим членом Шевченківського комітету виявився Іван Драч, який повідомив «УМ», що атмосфера обговорення була «напружена і драматична»: «Обговорювали три кандидатури в номінації «Література». А особливо сперечалися щодо останньої номінації «Художники», але так нічого й не вийшло: голоси поділилися й ніхто не отримав премію». Не отримав відзнаки й резонансний диптих «Солодка Даруся» та «Нація» режисера–постановника Ростислава Держипільського, якого висували на премію вже вдруге.
Як з’ясувала «УМ» (офіційно Шевченківський комітет так і не оприлюднив цю інформацію, посилаючись на те, що, згідно з буквою закону, лауреати дійсно стануть лауреатами в день підписання президентського указу), на відзначення Шевченківською премією цього року відібрано: номінація «Літературознавство» — дослідники Роман Горак і Микола–Ярослав Гнатів за літературознавче і біографічне дослідження «Іван Франко»; номінація «Виконавська майстерність» — Лідія Забіляста за оперні партії Інгігерди «Ярослав Мудрий», Турандот «Турандот», Амелії «Бал–маскарад» та концертні програми українських народних пісень та романсів; номінація «Театр» — диригент–постановник Микола Дядюра, режисер–постановник Анатолій Солов’яненко (син відомого співака), оперні виконавці Сергій Магера й Оксана Крамарєва — за оперу Вінченцо Белліні «Норма» Національного театру опери та балету України імені Т. Г. Шевченка; номінація «Література» — Василь Шкляр за роман «Залишенець» («Чорний ворон»).
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Нову літературну премію "Григір" за найкращу книжку короткої прози заснували в Україні - відзнаку присвятили Григору Тютюннику. >>
Сьогодні, 11 березня, виповнюється 138 років від дня народження Василя Чечвянського (справжнє прізвище — Губенко) — українського письменника-гумориста і сатирика, одного з митців трагічного покоління Розстріляного Відродження. >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Унікальний макет Маріуполя представили на виставці «МУІ — Маріуполь Українська Ідентичність» у Львові. >>
У Лондоні відбулося інавгураційне засідання Українсько-британської комісії з питань культури відповідно до положень Угоди та Декларації про сторічне партнерство між Україною і Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, підписаних у 2025 році. >>