Реформа з летальним наслідком

У тридцятирічного Олексія Ковальова, жителя села Єлизаветівка, що в Петриківському районі, час від часу траплялися напади епілепсії. Про це добре знали всі сусіди. І коли вони побачили чоловіка, який лежав серед двору, відразу викликали з райцентру «швидку». При цьому самотужки намагалися надати першу допомогу, отож стверджують: щонайменше півгодини пульс в Олексія ще намацували. Але «швидка» так і не приїхала. Люди кажуть, що викликали її тричі, але щоразу чули нарікання на відсутність бензину і неможливість приїхати через це до Єлизаветівки. Головний лікар Петриківської райлікарні Сергій Орел згодом заявив, що до помираючого Ковальова «швидка» не виїхала не через відсутність пального, а тому що їхня єдина машина була на іншому виклику. Радіус обслуговування у неї — 36 кілометрів. Отож якщо «швидка» опиняється в одному кінці району, то до протилежного — вже 60—70 км.

Трагедія з оргвисновками

У вищих ешелонах влади Дніпропетровщини на інцидент iз трагічним наслідком зреагували рішуче. Для його розслідування на Петриківщину виїхала ціла група, у роботі якої взяли участь прокурор області Наталя Марчук, начальник Головного управління МВС в області Віктор Бабенко, начальник управління охорони здоров’я облдержадміністрації Валентина Гінзбург. Оргвисновки не забарилися: згідно з поширеним у суботу повідомленням управління преси та інформації Дніпропетровської облдержадміністрації, позбувся посади голова Петриківської райдержадміністрації, відсторонено від роботи головного лікаря Центральної райлікарні та його заступника, а фельдшера, який не виїхав на виклик, затримала міліція. За фактом трагічної події порушено кримінальну справу. Як встановлено перевіркою, проведеною органами прокуратури, посадові особи Петриківської райлікарні через недбале виконання своїх обов’язків, маючи технічно справний транспорт, пальне та об’єктивну можливість виїхати за викликом до хворого, не забезпечили своєчасний виїзд бригади «швидкої», а отже, не надали своєчасну та кваліфіковану медичну допомогу Олексію Ковальову, внаслідок чого той помер.

Голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул дав доручення обладнати всі лікарні Дніпропетровщини звукозаписувальною апаратурою при прийомі телефонних дзвінків, встановити на всіх машинах швидкої допомоги GPS–навігацію і мобільний зв’язок, відкрити «гарячу лінію» для звернень громадян iз метою контролю за якістю надання екстреної медичної допомоги. Все решта поки що залишається за кадром...

Що залишилося за кадром?

Здавалося б, усі крапки над «і» з приводу трагедії в Єлизаветівці розставлено. Але чи знімають вони з порядку денного саму проблему реформування медичної галузі? Адже навіть гучними звільненнями з посад і порушеннями кримінальних справ проблему не вирішити. Та й чи можна рішучі оргвисновки по гарячих слідах сприймати за чисту монету? Невже досвідчені медики, даруйте, настільки дурні, щоб, «маючи всі можливості», не виїхати до помираючого хворого? Чи не ховається за цим прагнення приховати проблеми глобальніші, які не можна порівняти з начебто недбалістю і безвідповідальністю «стрілочників» від медицини?

Саме Дніпропетровська область (разом iз Донецькою та Вінницькою) визначена пілотною у реалізації урядової програми реформування медичної галузі. І якщо нинішня влада вже привчила нас сприймати слово «реформи» як прокляття, черговий крок до погіршення життя у тій чи іншій сфері, у даному випадку такі паралелі хотілося б проводити найменше. Йдеться ж бо про людські життя — ціннішого за них у державі бути не повинно.

Як же взялися реформувати медичну галузь у пілотній Дніпропетровщині? «Навантаження в пологових, хірургічних, гінекологічних та інфекційних відділеннях недостатнє. Тому районні лікарні треба перепрофілювати у фельдшерські пункти і за рахунок цього зберегти бюджетні кошти», — так позначила один iз найхарактерніших напрямів цього процесу вищезгадувана Валентина Гінзбург. Усе звучить просто. На фельдшерсько–акушерських пунктах ставиться хрест. Хоча саме ФАПи для сільських жителів були і залишаються найдоступнішою медициною.

Більше того, і саму сільську медицину на Дніпропетровщині намірилися, м’яко кажучи, знівелювати. Адже задумано створити 10 так званих госпітальних округів. Це означає, що хірургічні, пологові та інфекційні відділення інтенсивної терапії у районах будуть ліквідовані й сконцентруються у великих містах. Адже із запланованих госпітальних округів тільки один має базуватися у сільській місцевості — на Царичанщині. Таким чином мають перепрофілювати понад 20 районних лікарень, зокрема, і в таких містах, як Марганець, Тернівка, Першотравенськ. А в 30–тисячному Орджонікідзе її хочуть закрити взагалі.

«Проект реформування районних лікарень абсолютно непродуманий, — запевняє голова Дніпропетровської обласної організації УНП Анатолій Сокоринський, санітарний лікар за фахом. — Узяти хоча б такий приклад. Від Красноармiйки, найвіддаленішого села у моєму рідному Солонянському районі, до 7–ї міської лікарні у Дніпропетровську, де передбачається створити 10–й госпітальний округ, — приблизно 170 кілометрів. Отож виникає питання: яким транспортом і протягом якого часу медики доправлятимуть туди пацієнта, якому знадобиться негайне хірургічне втручання?»

Не можна не сказати ще про одну обставину, яка теж залишилася за кадром. Рiч у тiм, що ще три місяці тому в Єлизаветівці була своя машина «швидкої», яка на виклики виїздила за лічені хвилини. І з бензином проблем не виникало. Тепер же у зв’язку з «оптимізацією» це стало неможливим, обурюються мешканці Єлизаветівки.

Знову «стрілочники»?

Правда, є й інша версія смерті Олексія Ковальова. Згідно з нею, чоловік захлинувся відразу і його цивільна дружина повідомила про смерть до Центральної райлікарні, де відповіли, що за трупами «швидка» не виїздить. А потім до подій підключився голова місцевої сільради Максим Голосний, стараннями якого історія зі смертю Ковальова вже повернулася в інше русло, яке підняло на ноги обласну владу. На Петриківщині багато хто вбачає у такому перебігу подій свою логіку. Максим Голосний є ставлеником лобі з сусіднього промислового Дніпродзержинська, де певні сили сплять і бачать територію Єлизаветівської сільради з її «ласим шматочком» — зоною відпочинку на мальовничих Голубих озерах — у складі цього великого міста. Голова ж Петриківської райдержадміністрації Анатолій Охотник, як і його попередник ще за часів президентства Віктора Ющенка Петро Лісний, був рішуче проти того. Лісний (наша газета неодноразово про це писала) згодом поплатився за свою безкомпромісність не тільки посадою, а й на 15 місяців опинився у слідчому ізоляторі, хоча його провину не доведено й до тепер. Анатолій Охотник поки що лише позбувся посади... І найцікавіше — минулої суботи, коли обласна влада влаштувала на Петриківщині гучний «розбір польотів», Максима Голосного, який з головою райдержадміністрації був у не найкращих стосунках, ніде так і не знайшли.

Також автомобілі за програмою уряду Юлії Тимошенко, у якій Генпрокуратура так заповзятливо намагається знайти хоч якийсь кримінал, торік отримали ФАПи у Чаплинці та Хутірському, але там теж опинилися біля розбитого корита. Все обладнання у них уже з балансу знято, а на баланс райлікарні ще не поставлено. І в Єлизаветівській сільраді аналогічна ситуація — перехідний період. Ось таке виходить замкнене коло, яке, значною мірою, могло призвести й до смерті Олексія Ковальова. Тож чи не жертвою затіяного владою реформування медичної галузі не для людей, а проти людей, його слід вважати? Саме тому й вищезазначені оргвисновки з приводу трагедії в Єлизаветівці наштовхують на думку: а чи не вирішили шляхом гучного покарання «стрілочників» відволікти увагу громадськості від системних проблем, без кардинального вирішення яких подібні трагічні випадки можуть статися будь–де і будь–коли?

У день сміху буде не до сміху...

Вищезгаданий пілотний проект має стартувати 1 квітня нинішнього року, у День сміху. Та вже зараз можна передбачити, що буде не до веселощів. І не тільки селянам, а й самим медикам. Можна собі уявити, як 20 районних лікарень перетворять на амбулаторні пункти, а хірургічні, інфекційні та пологові відділення опиняться на вулиці. Яскравий приклад на цю тему можна почерпнути у Софіївському районі. Єдиний пологовий будинок там закрили ще минулого літа. І тепер лікарі з райлікарні змушені возити жінок, у яких уже почалися перейми, до Кривого Рогу. Причому породіллям такі вояжі обходяться власним коштом, бо пального на ці випадки не передбачено. Отож недарма у районі нині кажуть: доки до Кривого Рогу доїдеш, можна тричі народити.

До того ж пілотний проект має залишити без роботи до 1500 (!) медиків Дніпропетровщини, які й так, м’яко кажучи, не розкошують. Приміром, посадовий оклад лікаря — 960 гривень, а санітарки — 920. І це при тому, що на відпочинок та медичне обслуговування одного народного депутата в бюджеті–2011 закладено стільки коштів, як на охорону здоров’я 5130 (!) українців. В абсолютних цифрах лікування нардепа на рік обходитиметься у 785 тисяч гривень, а пересічного громадянина — 153 гривні. Ось такі виходять «ножиці»...