На межі можливого

Останній раз наша національна збірна грала у вищому дивізіоні світового хокею ще в 2007 році. Вилетівши до «першої ліги», українці щорічно силкуються повернутися нагору, але тричі — невдало. Цього року «синьо–жовтим» випав чудовий шанс перемогти у першому дивізіоні, адже квітневий турнір прийматиме Київ. Для багаьох із нинішнього покоління хокеїстів він може стати лебединею піснею, тож непогано було б залишити наступникам прописку в еліті.

До домашнього іспиту збірна України готувалася через три турніри серії «Європейського хокейного виклику». У Броварах наші посіли друге місце, у Польщі й от тепер у Норвегії — третє. Утім зміст змагання в невеличкому норвезькому містечку Льоренскуг наприкінці минулого тижня засвідчив позитив роботи у збірній канадського тренера Дейва Льюїса, який надає значення кожній дрібниці, і додав оптимізму перед вирішальним стартом сезону.

У «Льоренскуг айс холі» українці обіграли дві команди вищого дивізіону — Латвію й Норвегію. Причому до цього балтійців наші не могли перемогти впродовж семи років. Шайби закинули захисник Василь Полоницький із білоруського «Металурга» та потужний центрфорвард Олександр Бобкін із «Донбасу», які повернулися до національної команди після трирічної відсутності. Обидва голи — із «п’ятачка» в більшості. Підсумок — 2:1. Щоправда, треба враховувати, що латвійці привезли в Норвегію не найсильніший склад.

Не все так добре вийшло у двобої з господарями. Обидва суперники мали чимало нагод відзначитися, організували кілька бійок, але основний і додатковий час завершили з рідкісним для хокею рахунком 0:0. У серії булітів усе вирішила майстерність нападника Дмитра Цируля, котрий реалізував перший же кидок, і впевненість воротаря Костянтина Симчука, який не дозволив себе пробити.

Останній матч на «челенджі» наші провели в суботу проти італійців. Схоже, до поразки призвела банальна втома, адже це була третя гра за три дні. Тим паче напередодні підопічні Льюїса завершили напружену дуель із норвежцями пізно ввечері, а вже наступного дня об 11–й годині ранку вийшли на поєдинок проти Італії. Опоненти ж мали більше часу на відновлення та й у попередній зустрічі з латвійцями не надто напружувалися.

Попри начебто невисоке третє місце, гра наших справила непогане враження, тим паче що тренери експериментували з ланками. Льюїсу сподобалося, що хлопці грали «з душею й серцем». Але їм ще належить добре попрацювати над грою в більшості, та й про дисципліну не слід забувати.

Сподіваємося, перед домашнім чемпіонатом світу повернуться до лав збірної травмовані Сальников, Климентьєв, Люткевич, Благий, а також Шахрайчук і Побєдоносцев, які не захотіли летіти до Норвегії. Можливо, поповнять команду і Варламов та Разін із клубів КХЛ.

ТАБЛО

Турнір серії Європейського виклику. Льоренскуг (Норвегія, 10–12 лютого)

1–й тур. Італія — Норвегія — 4:3, Україна — Латвія — 2:1 (1:0, 1:1, 0:0; Полоницький, 3 (більш.); Бобкін, 28 (більш.) — Баярунс, 37).

2–й тур. Латвія — Італія — 7:1, Україна — Норвегія — 1:0 Б (реалізований буліт — Цируль).

3–й тур. Латвія — Норвегія — 5:4, Італія — Україна — 3:1 (1:0, 1:1, 1:0; Ансольді, 11, 38 (більш.); Аквіно, 54 — Бондарєв, 29 (більш.)).

Підсумкове становище: Латвія, Італія — 6, Україна — 5, Норвегія — 1.

* * *

НХЛ. «Вашингтон» — «Лос–Анджелес» — 1:4 (Понікаровський «Л» — 12 хв., корисн. «0»), «Піттсбург» — «Лос–Анджелес» — 2:1 ОТ (Понікаровський — 10 хв., 4 кидки, «0»), «Філадельфія» — «Лос–Анджелес» — 0:1 (Понікаровський — 10 хв., 1 кидок, «0»).