Тхне, як попільничка

Упродовж останніх двох місяців — грудня 2010–го та січня 2011–го — волонтери проекту «Київ без тютюнового диму» активно моніторили столичні бари, кав’ярні та ресторани. Добровольці мали з’ясувати, як у цих місцях дотримуються законодавства щодо права людини на чисте повітря, не забруднене тютюновим димом. Перш ніж вийти «в поле», чоловіки та жінки різного віку прослухали лекцію від юриста (які норми містять закони щодо обмеження тютюнокуріння у громадських місцях, на що слід звертати увагу в приміщеннях, як треба поводитися у різних ситуаціях тощо). Для моніторингу випадковим чином обрали 100 закладів, у яких дозволено курити: кафе, бари, паби, ресторани (окрім «фастфудів») — як у центрі, так і в інших районах Києва. Результати моніторингу були вражаючими навіть для найбільш песимістично налаштованих учасників. Порушення «антитютюнового» законодавства були виявлені аж у 79% випадків!

Тютюновий «туман» у залах... для некурців

«Цей моніторинг засвідчує, що закони щодо куріння у громадських закладах Києва не виконують, — зазначає керівник проекту «Київ без тютюнового диму» Тарас Шевченко. — Найпоширенішим порушенням є невідведення тим, хто не курить, щонайменше половини площі закладу та неізольованість зон для курців і некурців. Останнє нівелює саму ідею права людини на небрудне повітря».

За словами пана Шевченка, із 79% виявлених закладів–порушників:

— 10% узагалі не виділяють місця, для осіб, які не курять;

— 52% виділяють менше 50 % площі для осіб, які не курять;

— 17% хоч і виділяють половину площі для осіб, які не курять, але тютюновий дим усе одно потрапляє в зону для некурців;

До того ж практично половина перевірених закладів порушує вимоги закону про розміщення наочних графічних знаків із написами «Місце для куріння», «Куріння шкодить вашому здоров’ю» та «Куріння заборонено!».

«Усі ми потрапляли в ситуацію, коли після відвідин кафе чи ресторану, навіть після перебування в залі для некурців одяг та волосся смерділи сигаретним димом, — говорить киянка Євгенія Малих, яка брала участь у моніторингу як волонтер. — А щодо кав’ярень, де взагалі б не курили, то такі я можу перелічити на пальцях. На жаль, їх у Києві дуже мало».

А де ваша книга скарг?

Виникає запитання — як захистити своє право на чисте повітря у кафе, барі, ресторані? Що робити, якщо в залі для некурців (якщо він узагалі є) людині все одно доводиться дихати канцерогенним «туманом»? Спеціалісти кажуть: писати скарги і чекати результатів перевірки. Як пояснила «УМ» координатор проекту «Київ без тютюнового диму» Олена Дуб, перше, що може зробити відвідувач, — це залишити відповідний запис у книзі скарг та пропозицій, яку повинні надавати на вимогу клієнта у будь–якому закладі громадського харчування. «Це не просто собі книга, — пояснює пані Олена. — Обов’язково приходять представники контролюючих органів, переглядають записи. І якщо там є претензії, упродовж певного часу обов’язково мають відреагувати й усунути проблему».

А ще краще, кажуть спеціалісти, звернутися до місцевого управління у справах захисту прав споживачів. У скарзі слід зазначити назву «обкуреного» бару чи ресторану, його адресу, деталізувати, які саме порушення закону там були (наприклад, у приміщенні взагалі немає залу для некурців тощо). Зазначити свою адресу, прізвище, ім’я, по батькові, щоб управління могло повідомити про результати перевірки та вжиті заходи. Документ можна або переслати поштою, або віднести особисто. В управлінні скаргу зареєструють та візьмуть до розгляду.

Олена Дуб каже, що кияни рідко надсилають такі скарги на задимлені кафе, бо не знають, що це можна робити. А дарма. Бо захисники споживачів ініціюють перевірку бару, ресторану чи кафе, отримавши відповідний «дзвіночок» від людей. «Ми скерували скарги на 10 найбільших злісних порушників із 79 виявлених, на ті заклади, де взагалі немає місця для некурців, — каже Олена Дуб. — Нам обіцяли розглянути ці випадки й повідомити про результати на зустрічі із залученням преси».

До речі, власникам, які не дотримуються антитютюнових законів, доведеться відповідати за свої дії перед дер­жавою. Відповідно до закону України №2899–IV, за невідведення у закладах громадського харчування для осіб, які не курять, не менше, ніж половини площі цих громадських місць, розміщеної так, щоб тютюновий дим не поширювався на цю територію, передбачено штрафи — від 1 000 до 10 000 гривень. А за необладнання спеціально відведених для куріння місць та нерозміщення наочної інформації також «світить» штраф — 3400 гривень.

Як зазначають спеціалісти, ще півроку тому ситуація була складнішою, тому що закон уже діяв, а штрафи ще не накладали у таких обсягах. Власникам закладів харчування давали достатньо часу для того, щоб перепланувати чи переобладнати приміщення, щоб спокійно перейти на новий режим роботи. Але вiд листопада минулого року Держ­споживстандарт нарешті отримав право застосовувати штрафні санкції до закладів–порушників.

ДО РЕЧІ

Глобальне опитування дорослих про вживання тютюну (GATS), здійснене у 2010 р в Україні, свідчить, що більш ніж дев’ять iз десяти киян (92%) згодні з тим, що всі працівники мають право на захист від пасивного куріння, незважаючи на те, де і ким вони працюють.

ДУМКА ЛІКАРЯ

«Куріння у таких закритих громадських місцях як кафе, бари, ресторани, потрібно забороняти повністю! — переконаний головний лікар Київського міського центру здоров’я, кандидат медичних наук Отто Стойка. —  Адже у приміщеннях громадського харчування, де курять навіть декілька людей, концентрація канцерогенних і токсичних речовин тютюнового диму перевищує у десятки і навіть сотні разів ту концентрацію речовин, яку вдихає людина, стоячи біля пожвавленої автомагістралі або труби хімічного заводу. Згадайте, що офіціанти змушені цілий день перебувати в таких «газових камерах».

ПОРУШНИКИ, БЕРЕЖІТЬСЯ!

Під час наступного моніторингу проект «Київ без тютюнового диму» планує здійснити новий «рейд» по столичних барах і ресторанах. Цього разу — зі спеціальними приладами для вимірювання рівня задимленості приміщень.