«Старий кінь» до фіналу доведе

Караван Калитвинцева

Чемпіонат Європи 2012 року невпинно наближається, а навколо збірної України все так само більше питань, ніж ясності. Уже майже півроку Юрій Калитвинцев залишається виконуючим обов’язки головного тренера — затвердити молодого фахівця на постійній основі президент ФФУ Григорій Суркіс не наважується. Та й у самого Суркіса–старшого чимало проблем у зв’язку з недовірою до нього багатьох членів федерації.

Відтак циркулюють усілякі чутки на тему «хто буде головним тренером». Наприкінці минулого року на цю посаду активно сватали італійця Марчелло Ліппі. Тепер же почали розкручувати кандидатуру Олега Блохіна. Деякі видання поспішили оголосити, що, за інформацією «надійних джерел», Блохіна вже затвердили на цьому посту. Сам Олег Володимирович спростував факт переговорів із ФФУ, але у властивому йому стилі зауважив, що був би не проти повернутися до керівництва збірною.

А Калитвинцев і далі йде своїм шляхом, незважаючи на «підвішений» стан. З одного боку, багатьом хотілося б уже зараз бачити прогрес і пристойну гру команди — те, за рахунок чого українці збираються претендувати на успіх на домашньому Євро–2012. З іншого боку — розумієш, що новому молодому наставникові потрібен час, аби досягти стабільності, зіграності й результату. Тож караван Юрія Миколайовича рухається, хоча не зовсім ясно, куди і як довго він ітиме.

Черговою пробою сил «синьо–жовтих» став традиційний турнір за участю чотирьох збірних на призи Федерації футболу Кіпру. Зрозуміло, що початок лютого — далеко не найкращий час для наших футболістів, аби демонструвати свої здібності. Адже майже всі вони перебувають на зборах зі своїми клубами, де під навантаженнями отримують запас «фізики» на рік. Утім якщо ФІФА виділяє дати для товариських матчів (щоправда, багато клубів незадоволені, що ці «вікна» такі часті), то чому б ними й не скористатися? Зібрати колектив разом не завадить навіть із психологічної точки зору. Пробувати нові кадри, награвати зв’язки потрібно в будь–яку пору.

Особливості зимового футболу

Суперники українцям дісталися гідні. У вівторок «синьо–жовті» грали в Паралімні з незручними румунами, яких досі змогли здолати лише одного разу — торік під головуванням Мирона Маркевича у Львові. Навіть попри те, що наставник наших сусідів Разван Луческу переглядав багатьох резервістів, матч вийшов доволі цікавим. Ніхто не збирався поступатися і складати зброю заздалегідь, тому емоції били за край і футболісти нахапали купу жовтих карток.

Зі стартових хвилин Калитвинцев вирішив розбавити «ветеранів» кількома молодими виконавцями. На лівому фланзі захисту вийшов 23–річний Віталій Федорів із пермського «Амкара», в центрі оборони — 21–річний Ярослав Ракицький, а в середині поля — його ровесник і партнер по «Шахтарю» Тарас Степаненко. По перерві з’явилися ще двоє недавніх гравців «молодіжки» — Андрій Ярмоленко й Микола Морозюк. Уже як належне сприймається поява на полі Євгена Коноплянки. Тренерський штаб продовжує процес оновлення збірної, не ставлячи на перше місце результат, про що після матчу сказав очільник команди.

Гра вийшла бойовою, з великою кількістю помилок з обох сторін, а от конструктиву й чіткості вочевидь бракувало. Що, втім, логічно з огляду на початок року і склади суперників.

У середині першого тайму дальнім ударом зі штрафного рахунок відкрив Ракицький, а невдовзі Гусєв, Девич і Мілевський красиво пошили в дурні румунських захисників і практично завели м’яч у ворота. Однак іще до перерви наші примудрилися двічі пропустити після позиційних помилок при подачах суперником кутових (в обох випадках Андрія П’ятова пробивав Дан Алекса з «Тімішоари»).

По перерві українці більше втомилися, тож реальних нагод відзначитися фактично не мали. Долю путівки до фіналу вирішила серія пенальті. Із прицілом на серію 11–метрових Калитвинцев на останніх секундах ігрового часу випустив на поле Олександра Шовковського. Динамівець виправдав надії й парирував два удари з «позначки» (причому це були перші удари румунів у серії).

Сашо не лише приніс Україні перемогу, а й став найстаршим гравцем нашої збірної в історії — позавчора йому було 36 років і 37 днів. До цього досягнення належало Олегу Лужному — 35 років і 36 днів.

Після матчу Юрій Калитвинцев сказав, що задоволений грою, але не результатом, і висловив думку, що футболісти наших клубів отримали відповідальне «тренування» перед єврокубками.

Учора ввечері «синьо–жовті» зіграли другий матч за два дні — фінал проти шведів у Нікосії.

ТАБЛО

Турнір на Кубок Кіпру. Півфінали

Швеція — Кіпр — 2:0 (Хісен, 26; Берг, 45)

Україна — Румунія — 2:2 (пен. — 4:2)

Голи: Ракицький, 23; Мілевський, 31 — Алекса, 33, 43)

Україна: П’ятов (Шовковський, 90), Федорів, Чигринський, Ракицький, Коноплянка (Ярмоленко, 61), Тимощук, Алієв (Кравець, 66), Степаненко (Ротань, 61), Гусєв, Девич (Морозюк, 46), Мілевський

Румунія: Пантілімон, Мафтей, Гардош, Папп, Рац, Роман (Іліє, 56), Алекса, Мурешан (Апостол, 77), Дяк, Сбурля (Ганя, 67), Букур (Зіку, 55)

Пенальті забили: Ярмоленко, Тимощук, Кравець, Ротань – Ганя, Рац. Не забили: Гусєв – Зіку, Папп

Попередження: Гусєв, 37; Федорів, 49; Ракицький, 60; Алієв, 63; Кравець, 76 — Дяк, 26; Мафтей, 72

* * *

Товариські матчі. Ірландія — Уельс — 3:0, Кот–д’Івуар — Малі — 1:0, Гана — Того — 4:1 (у переможців голом відзначився дніпропетровець Інкум), «Дніпро» — «Полонія» (Польща) — 0:0 (пен. — 6:5, дніпропетровці виграли «Кубок Марбельї»), «Динамо» (К) — «Кубань» (Росія) — 0:0 (пен. — 4:3), «Металіст» — «Кримтеплиця» — 1:1 (Пшеничних, 62 — Луценко, 2), «Металург» (Д) — ЦСКА (Сф, Болгарія) — 0:1, «Ворскла» — «Заглембе» (Польща) — 1:2 (Єсін), «Волинь» — «Сигма» (Чехія) — 1:5 (Каблаш).