Переписана історія

09.02.2011
Переписана історія

«Бронзовий» політ Ольги Волкової на чемпіонаті світу в США. (Фото з сайту daylife.com.)

Про потенціал українських майстрів фристайлу свідчать численні призові місця на етапах Кубка світу, але на чемпіонатах світу наші «снігові акробати» рік у рік лишалися без медалей. Так було до минулого уїк­енду, коли в українському фристайлі сталася історична подія — у американському Дір­Веллі Ользі Волковій із Миколаєва вдалося здобути для України першу нагороду світової проби — бронзову.

 

Опанувала гладіаторський набір і перемогла

«Якщо відверто, то ми очікували, що хтось із нашої чоловічої або жіночої команди цього року обов’язково виграє медаль чемпіонату світу. Результати останніх етапів Кубка світу свідчили, що українці мають шанси на «світі». До того ж до Солт­Лейк­Сіті поїхали всі семеро найсильніших вітчизняних спортсменів, які мали ліцензії, — розповідає «УМ» перший віцепрезидент Федерації лижного спорту України Володимир Малежик.

Та хоч як тішать око кубкові результати, світова першість — зовсім інший рівень змагань, який стоїть окремо у календарі Міжнародної федерації лижного спорту й потребує від спортсмена додаткової мотивації, енергії, фізичних і моральних сил. Такий гладіаторський набір якостей привезла до США Ольга Волкова. Незважаючи на те, що кваліфікаційний турнір 24річна представниця Миколаївщини завершила на п’ятій позиції, у фіналі вона піднялася на дві сходинки вище. Випередити двох китаянок — Чен Шуан та Сюй Ментао — вихованка Юрія Кобельника не змогла, проте складності комбінації та чистоти виконання їй вистачило, щоб залишити за спиною двох представниць США.

Ще одна наша співвітчизниця, яка дісталася заключної стадії змагань, — Ольга Полюк — посіла восьму сходинку. А от Надія Діденко не змогла здолати кваліфікацію. За словами пана Малежика, стара травма плеча завадила їй продемонструвати свій потенціал.

Хворі й знервовані

Так само, через травму, змагався «на уколах» й лідер чоловічої збірної Станіслав Кравчук. На додачу до старого букета проблем з ахіллом та коліном, Стас добряче потягнув м’язи спини — що не міг і розігнутися. Тож його підсумкове дев’яте місце можна вважати подвигом.

Найкраще з наших чоловіків у Дір­Веллі виступив Олександр Абраменко, який посів сьому сходинку, хоча після кваліфікації ішов четвертим. Десятим фінішував Енвер Аблаєв. Як розповів Володимир Малежик, Аблаєв і Абраменко мали непогані шанси вибороти призи, але не впоралися з емоціями. «Коли ти впевнений у своїх силах, знаєш, що можеш стати на п’єдестал, відчуваєш додаткову відповідальність. Очевидно, хлопці просто «перегоріли». А от невихід до фіналу Сергія Лисянського доволі закономірний. Хлопцеві, який вперше приїхав на такі змагання, забракло досвіду й складності комбінації», — каже Володимир Федорович.

Загалом, Володимир Малежик відзначив, що успішний виступ на ЧС став результатом плідної роботи нового головного тренера. «Із приходом на тренерський місток Юлії Фоміних на спортсменів зменшився психологічний тиск, поліпшився мікроклімат у колективі. Фоміних — суддя міжнародної категорії, й добре знає, над якими помилками потрібно працювати, щоб не втрачати дорогоцінні бали на змаганнях», — поділився рецептом успіху перший віцепрезидент федерації.