Міністр із «фалічним комплексом»

08.02.2011

Минулого тижня просто з трибуни Верховної Ради народний депутат Віктор Таран відправив до Генпрокуратури запит щодо висловлювань міністра освіти Дмитра Табачника. «Кожна влада на шляху до диктатури традиційно починає воювати з письменниками, — каже депутат–БЮТiвець. — Марію Матіос почали переслідувати нібито за невдале порівняння — меморіального комплексу із фалічним символом (йдеться про обеліск у столичному парку Слави. — Ред.). Але справжня причина в тому, що вона є глибоко національна українська письменниця, що вона проти диктатури і найбільша крамола, що, бачите, гарно писала про Юлію Тимошенко. Бо чому б то органи прокуратури і правопорядку, переслідуючи письменницю Марію Матіос, водночас не помічали висловлювань своїх ідеологічних вождів, які просто шокують своєю аморальністю і цинізмом». Далі Віктор Таран наводить цитату із газети «Кієвскій тєлєграф» від 11—17 грудня 2009 року: «Голодомор перетворився в індустрію розкрадання величезних бюджетних коштів. Достатньо згадати розмір відкатів на київському фалічному комплексі, що спотворив Печерські пагорби». Таке «образне мислення» вжито щодо Меморіалу пам’яті жертв Голодомору 1032—33 років у Києві. «Хто це настільки цинічний, що Меморіал жертвам Голодомору іменує фалічним комплексом? Це говорить не якась випадкова людина, не якийсь там письменник, це говорить людина, яка визначає гуманітарну політику в нашій країні, — міністр освіти і науки пан Табачник, — обурюється Віктор Таран. — Це в його збудженій уяві поминальна свічка жертвам Голодомору іменується фалічним комплексом, і це святотатство може бути лише у людини, в якої ненависть до україн­ства випалила все людське, залишивши тільки сатанинське».

Відтак за прикладом депутата від КПУ, який «накапав» у прокуратуру на Марію Матіос, БЮТiвець Таран просить дати правову оцінку висловлюванням міністра. «Я хочу подивитися, чи паном Табачником так само зацікавиться міліція і, головне, чи будуть вилучені з продажу його книжки, які розпалюють національну ворожнечу і розколюють Україну», — каже Віктор Таран. Після цього нардеп передав спікеру Литвину ксерокопію статті Дмитра Табачника і попросив його «як академіка пояснити цьому недолугому доктору з фалічним комплексом, що є великий гріх не знати історії своєї країни, але ще більший гріх знущатися над пам’яттю безневинно убієнних».

Нагадаємо, що історик і міністр Дмитро Табачник свої думки про події 1932—33 років змінював залежно від політичної ситуації. Так, у своєму виступі в парламенті від 14 травня 2003 року Табачник, тоді ще віце–прем’єр, визнав Голодомор актом геноциду, а відколи став міністром, уже класифікує цей злочин тоталітарної системи «загальною трагедією народів кількох країн». До речі, в тому ж таки виступі він схвально відгукнувся щодо урядового рішення «про створення державного історико–меморіального комплексу жертв Голодомору, політичних репресій та насильницьких депортацій у складі монументу, музею, конференц–залу та науково–дослідного центру», а тепер, виявляється, ним лише спотворили Печерські пагорби!

Але чомусь попри закон про Голодомор міністру Табачнику все сходить iз рук. Чому? Почесний президент Києво–Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький пояснює в коментарі «Обозрєватєлю» так: «Просто Табачник має велику і незаконну підтримку з іншої країни, і через це Президент ніяк не зважиться зробити рішучий крок. Але і на це прийде час, бо не може такого бути, що всі — проти Табачника, а він посміхається... Як відомо, добре сміється той, хто сміється останнім». «Звичайно, все завершиться відставкою Табачника, — додає Брюховецький. — Тим паче що і КРУ, і прокуратура вже висунули претензії до Табачника як до міністра. Приблизно за такі речі Луценко сидить зараз у в’язниці. Табачнику інкримінують аналогічні речі, просто це зараз поки що замовчується». Що ж, чекатимемо, коли й Дмитра Володимировича покличуть до Генпрокуратури.

  • За що воюємо на Донбасі?

    У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>

  • «Ми розробили тести, здатні розпізнати справжнього вчителя»

    Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>

  • Майбутнє пам’яті

    Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>

  • «ХНУРЕреволюція»

    Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>

  • Луцький уже йде на посадку?

    Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>

  • Усе почалося з Брейгеля...

    Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>