Віктор Павлік ніколи не стоїть на місці, мені здається, що він і уві сні щось записує, переписує, десь бере участь, пританцьовує, кудись дзвонить. А якщо він не концертує, не записує новий альбом, не знімає черговий кліп, так і знай, він працює над реміксом. Павлік переспівав не тільки масу евергрінів, а й весь свій репертуар по два рази. На часі реалізація нової ідеї — альбому реміксів на хіт Павліка часів «Анни-Марії» «Ти подобаєшся мені», який був записаний у 1992 році. За задумом співака, на диск «Ти подобаєшся мені, All versions» мають вміститися варіанти пісні Сергія Лазо в різноманітних стилях — джаз, свінг, марш, класика, босанова, анплагд, клубні версії і акапела. А поки почали з реміксу Андрія Кирющенка (студія vipout music, Дніпропетровськ), на нього режисер Володимир Якименко зняв новий кліп. Кліп, до речі, теж виходить реміксом, бо перше відео на пісню «Ти подобаєшся мені» зняла в 1992 році Світлана Расстригіна. Новий кліп зняли за один травневий день, оператором на кліпі працював Олексій Хорошко, візажистом — Альона Стельмашенко. Можна сказати напевне, що нове музичне відео трохи привідкриє завісу життя артиста, адже всі декорації кліпу складаються з більш ніж тисячі фотографій із сімейного архіву. Просто коли Віктор Павлік одного разу переглядав фото своїх численних друзів, йому сяйнула ідея кліпу. Не май сто рублів, а май сто друзів або хоч би їх фотографії, і ти ніколи не пропадеш у цьому складному світі шоу-бізнесу.
Музика і вірші Сергія Лазо
1. Серед спеки ідуть дощі,
Серед ночі яскравий день,
І відлуння твоєї душі —
Лише спомин моїх пісень.
По заметах за кроком крок
Через квіти до тебе вплав,
Все чекаю на твій дзвінок,
Все сказав би тобі, сказав:
Приспів:
Ти подобаєшся мені,
Я по вікнах тебе малюю,
Не кажи мені, не кажи тільки слово «ні».
Ти подобаєшся мені,
Можна, я тебе поцілую,
Не кажи мені, не кажи тільки слово «ні».
2. Що робити мені з собою,
чи побачу тебе, хтозна.
Я з тобою, завжди з тобою,
коли навіть тебе нема.
І не хочу, а все ж шукаю,
Знаю, боляче нам обом,
Та чим більше тебе забуваю,
Тим частіше разом, разом.
Приспів.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
