Днями Німеччина передала Україні банк даних, що містить особисті відомості та інформацію про місце поховання понад 57 тисяч радянських військовополонених, які загинули в нацистському полоні під час Другої світової війни. Понад 10 тисяч цих справ стосуються українців, уточнюють у посольстві ФРН в Україні. Обмін такими базами даних — це спільний проект Німеччини, Росії та Білорусі, до якого віднедавна долучилася українська сторона. «У лютому цього року в Берліні було підписано угоду про співпрацю між Державним комітетом архівів України та німецьким об'єднанням «Саксонські меморіали», що передбачає обмін інформацією про місця поховання військовополонених — як колишніх радянських, так і німецьких, які перебували у полоні в 1941—1945 роках», — повідомила завсектором зв'язків з громадськістю Державного комітету архівів України Людмила Апанович. Уже кілька років цей проект проводиться під егідою Мінкультури і засобів масової інформації та Міністерства внутрішнніх справ Німеччини.
Передана українській стороні база даних зберігатиметься у Центральному державному архіві вищих органів влади і управління України. Отримані вони з архівів, що перейшли з Німеччини до Радянського Союзу після закінчення війни і з 1999 року перебували в опрацюванні. Як каже директор архіву Наталія Маковська: «Наразі ще не розроблено точного механізму, але до архівів будуть допущені всі. Звичайно, хотілося б, щоб до 60-річчя закінчення війни було опубліковане грунтовне меморіальне видання про те, де поховані радянські й німецькі військовополонені». Тепер черга за українською стороною, яка повинна надати відповідну інформацію з наших архівів про німецьких військовиків. За словами пані Маковської, зробити це вітчизняним спеціалістам буде значно важче, ніж німецьким, оскільки відразу по війні радянська адміністрація на окупованій німецькій території здійснювала пошуки, як кажуть, по гарячих слідах. В архівній установі також підкреслюють, що про матеріальну компенсацію родичам загиблих у цьому проекті не йдеться.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
