«Трибунал» малих над великими

Учора в залі №17 Окружного адміністративного суду Києва вчергове зійшлися у «двобої» непримиренні противники — тут знову розглядали справу щодо визнання незаконним Указу Президента України «Про вшанування учасників боротьби за незалежність України у XX столітті». Нагадаємо, незмінний керівник Прогресивної соціалістичної партії України Наталія Вітренко оскаржує указ, яким свого часу Президент Віктор Ющенко вшанував борців за українську незалежність. Вчорашнє засідання стало символічним рубіконом — суд приступив до безпосереднього розгляду справи по суті — вже у складі суддівської колегії.

«Цей позов — справжня дурня»

Розуміючи важливість процесу, незважаючи на вік та хвороби, до Києва зі Львова приїхав Юрій Шухевич як третя особа у справі: «Приїхав, бо мусив тут бути... Але що маю сказати? Цей позов — це повна дурня із боку позивача. Бо ж не можна відміняти укази Президента! Якщо ж ми кожен указ будемо оскаржувати, цей суд узагалі не зможе працювати!».

Ще задовго до початку засідання до суду прийшла Наталя Осьмак, дочка президента Української головної визвольної ради Кирила Осьмака, яку суд теж залучив третьою особою. «Я переглянула усі 12 томів справи, — каже пані Наталя, — витратила чотири години. Заяви про бажання долучитися до справи на боці відповідача надіслали сотні людей з усієї України — там сила–силенна документів про репресованих українців, довідки про реабілітацію, свідчення про покалічені долі! Натомість з боку позивача — заяви на кшталт: «общєізвесний факт, што Красная Армія боролась протів корічнєвой чуми, і я протів...»

На засідання вчора прийшли п’ятеро народних депутатів: «нашоукраїнці» Микола Кульчинський, Володимир В’язівський, Зіновій Шкутяк, Тарас Стецьків, Лілія Григорович. «Сьогодні судиться наше колоніальне минуле із сьогоденням, я за державне сьогодення, я за державу Україна — тому я тут», — пояснює свою присутність пані Лілія. Був також на суді син останнього генерала УПА Василя Кука — пан Юрій — та політв’язень Степан Хмара.

Чим зачепили права Вітренко?

Тим часом адвокат Степана Бандери–молодшого Роман Орєхов та Юрій Шухевич вкотре просили визначитися суд щодо предмету розгляду: указ Президента індивідуальної чи нормативно–правової дії? Чітко відповісти суддя на це запитання не захотіла, але дала зрозуміти, що суд сприймає указ Президента як акт індивідуальної дії. Хоча яким чином вшановування борців за незалежність зачепило особисті права позивачки Вітренко — незрозуміло. Насправді такий поворот у справі означатиме, що її розгляд може тривати дуже довго: у кожної сторони — своя справа і докази. Суд просто потоне в томах документів.

До речі, судді досі не вирішили, як бути із документальними фільмами, аудіо–візуальними записами, які обидві сторони хочуть долучити до справи. Тим більше що умов для їхнього перегляду в цій судовій залі немає.

Є й інші запитання до суду. У залученні до справи третіми особами відмовлено, наприклад, відомому дисидента Василю Овсієнку, тричі ув’язненому радянською владою. Не прийняв суд також і заяви легендарного сотенного УПА Мирослава Симчича (псевдо Кривоніс). А він, між іншим, провів понад 40 успішних боїв проти німецьких загарбників, каральних загонів та оперативних груп НКВС і досі не реабілітований. Натомість громадян Польщі суд вважає за потрібне залучити з боку позивача.

Саме судове засідання — каторга для непримиренних противників, яким доводиться сидіти пліч–о–пліч на одній лаві. Публіка не може утриматися від коментарів — репліки летять, наче горох. Суддя, не витримавши, робить зауваження розпашілому Степану Хмарі щодо чергового закиду на адресу Феміди: «Давайте ви сюди сядете і будете судити!», на що політв’язень парирує: «Я вже сидів! А деякі ще тільки сидітимуть!»

Роман Орєхов уже вкотре попросив суд поставити питання про перенесення судових засідань в інше приміщення — малесенька зала адмінсуду абсолютно не пристосована для розгляду такої публічної справи. Тільки учасників процесу — 31 особа (заяв же після заклику «УМ» на захист борців за незалежність подало більше п’яти сотень осіб). На прохання про більше приміщення беззмінний соратник Вітренко Володимир Марченко занервував: «Якщо будуть інші умови, сюди прийдуть сотні людей, заблокують суд!» — «Аякже, — задоволено гуде натовп на лавах. — Обов’язково прийдемо!..» n

P. S. Поки цей номер готувався до друку, судове засідання ще тривало. Тому про його остаточні результати та дату наступного засідання «УМ» повідомить додатково. Розглянути справу до кінця учора суд не збирався — це просто неможливо технічно.