А дівчата — потім

Якщо український баскетбол спокійно можна нагородити епітетом «багатостраждальний», то стосовно жіночого виду цього спорту можна сказати, що вiн аж занадто багатостраждальний. Хоча наша жіноча збірна серед своїх досягнень має звання чемпіона Європи 1995 року та четверте місце на Олімпійських іграх–1996, такі успіхи баскетболiсток не особливо впливали на розвиток цього виду. Люди, що займаються просуванням жіночого баскетболу, не раз нарікали, що почуваються молодшими братами (чи то пак, сестрами), якщо порівнювати увагу з боку чиновників та уболівальників до них та чоловічої ліги.

Минулого року здавалося, що всі біди жіночої «кошиківки» нарешті закінчились: після серії конфліктів у баскетбольному середовищі у нас таки пройшов повноцінний чемпіонат, в якому взяли участь дев’ять команд. Це стало справжнім проривом, порівняно з куцими першостями попередніх років. З’явилися нові клуби, які почали отримувати від спонсорів кошти на розвиток, керівництво ліги думало про подальше розширення. Однак минулої осені ЖБЛ зіткнулася з новими труднощами: новий чемпіонат, що мав розпочатися у листопаді, не стартував ні тоді, ні в січні нового року, як передбачалося. В Україні жіночі змагання зараз проходять лише у вищій лізі, яка існує під егідою ФБУ, тоді як учорашні представники еліти простоюють.

Володимир Рижов, президент ЖБЛ, обіцяє, що чемпіонат вiдбудеться обов’язково. «Зараз сподіваємось на середину лютого, але ще невідомо, чи стартуємо саме тоді», — розкрив він подальші плани для «УМ». Каже, щоб знати остаточну відповідь на це запитання, йому треба зустрітися зі спонсорами ліги. Це має відбутися найближчим часом. «Утім ми й у минулому сезоні розпочали першість лише у листопаді, у січні мали двотижневу перерву. Тож фактично відстаємо від графіка лише на місяць», — заспокоює функціонер.

Але навіть якщо ліга стартує, то не факт, що змагатимуться саме ті дев’ять клубів, які представляли ЖБЛ минулого сезону. «Можливо, що одна–дві команди не матимуть змоги заявитися на цей сезон, також є імовірність появи нових облич», — каже Рижов. Серед цих потенційних новачків насамперед можна згадати київський «ТІМ–СКУФ», що вже другий рік поспіль збирається перемагати у вищій лізі. «Якщо нам запропонують, ми радо стартуємо в цьому турнірі. Наскільки мені відомо, спонсори ліги теж не проти нашої появи», — розповідає «УМ» тренер київського клубу Марина Ткаченко.

Стосовно спонсорів, то саме від їхньої волі залежить, чи жіночий чемпіонат таки відбудеться. «Господарями ліги, за законом, є саме вони, і коли вони вирішать виділити кошти на проведення першості, тоді й стартуємо. Я ж повинен зібрати клуби, що мають бажання та можливість виступити», — Рижов розповідає, що деякі команди вже самі шукають гроші, аби не залежати винятково від спонсорських дотацій. І запевняє, що чемпіонат та ігри на Кубок України таки відбудуться, хоч, можливо, й не в запланованому наперед обсязі. Спочатку очікувалось, що клуби зіграють між собою в чотири кола, а потім кращі позмагаються за медалі. За нинішніх обставин, мабуть, доведеться урізати календар наполовину.