Варшава-Київ. Напружене вщухання
Перед нами, схоже, розгортається дипломатична операція, яку не супроводжують гучними заголовками. >>
«У довгій історії Львова найславетніші її сторінки пов’язані з моментами, коли місто випромінювало свої впливи на максимально великі території та слугувало символом змін на краще для максимальної кількості людей через служіння та переконання. Так було, зокрема, у 1989—1991 роках, коли Львів стояв на чолі боротьби проти комунізму та за незалежність. І навпаки: Львів моментально маргіналізується і занепадає, коли він не веде за собою, а протиставляє себе іншим – чи то з вибору самих львів’ян, чи то з примусу центральної влади», — зауважують у своєму зверненні члени вільного зiбрання львiв’ян — Унівської групи, серед них Ярослав Грицак, Ярослав Рущишин, Євген Глiбовицький, Мирослав Маринович, Олександр Фільц.
От і зараз, зазначають автори звернення, зусиллями влади у Києві та нерозсудливих місцевих політиків, Львів зводиться до статусу «обложеної фортеці», відрізаної як від Сходу, так і Заходу. Свідомо чи несвідомо, недавні заяви Ірини Фаріон та Юрія Михальчишина ізолюють Львів від решти України та перекреслюють її європейський вибір, а тим самим сприяють її втягненню у світ «регульованої демократії» і «русского мира».
Львів’яни не уявляють себе без України, а Україну — без Європи. Як місто, що увібрало у себе надбання відразу декількох європейських культур і синтезувало їх у сучасну українську, Львів органічно вписує Україну в сучасний європейський простір. А ключовими для цього простору є поняття компромісу інтересів, але не цінностей, діалогу, але не популізму, «круглого столу», але не закулісних домовленостей. Тому на своїх співвітчизників Львів має впливати силою своїх переконань і твердістю громадянських і духовних постав, а не погрозами перейти Дніпро у складі вигаданої армії. В історії немає жодного випадку, коли розпалювання суспільної ворожнечі, пропагування нетерпимості та насильства приносило б користь країнам, містам, спільнотам.
«Ми закликаємо мешканців Львова пам’ятати про це, продемонструвати розсудливість і не дозволити агресивним заявам впливати на свою позицію та спосіб мислення», — наголошують у своєму зверненні українські моральнi авторитети.
Перед нами, схоже, розгортається дипломатична операція, яку не супроводжують гучними заголовками. >>
Чимало членів політичного тераріуму — бомонду посадовців несподіваний кабмінівський переполох відпоїли хто як міг, залежно від наслідків. >>
У четвер, 16 липня, президент Володимир Зеленський повідомив, що запропонує парламенту призначити Євгенія Хмару міністром оборони. Наразі Хмара, який є тво глави СБУ, за дорученням президента буде виконувати обовʼязки міністра оборони України. >>
У середу, 15 липня, Михайло Федоров заявив, що піде з посади керівника Міноборони. Перед гучною заявою молодого міністра низка медіа й нардепів писали, що президент Володимир Зеленський хоче замінити його. >>
Україна продовжує переживати жахливі, трагічні ракетно-дронові удари. >>
Перед нами не просто черговий саміт НАТО. В Анкарі, схоже, народжувався новий Альянс. >>