Солідна дискографія, а це 11 повноцінних студійних альбомів, стала наочною ілюстрацією творчої еволюції співачки з Харкова, яка потужно заявила про себе під час першої «Червоної рути» у 1989–му у Чернівцях. Згодом Марія перетворилася на справжню діву українського рок–мейнстриму. Марія Бурмака — автор десятків глибоких за змістом і легких за подачею бард–рокових хітів. Свій камерний вокальний діапазон вона використовує з максимальною користю для створення образів — зовні ніжножіночих, а внутрішньо напружено–драматичних. Минулорічний альбом «Саундтреки мого життя» був цілком органічним продовженням її творчого кредо. Поява нових пісень і той помітний від них резонанс у мас–медіа засвідчили і появу нових настроїв щодо важливих суспільних подій. Зокрема йдеться про пісню «Я втомилась від тих революцій».

Перше знайомство читачів із новими поетичними творами автора відбулося у державному видавництві «Преса України», яке випустило книгу. Представляючи винуватця торжества, головний редактор видавництва Ігор Паримський звернув увагу, що ім’я Михайла Ковалка більше відоме у контексті нафтогазової галузі. Він пройшов трудовий шлях від інженера Шебелинського газопромислового управління до першого заступника генерального директора виробничого об’єднання «Укргазпром», а на початку та в середині 90–х очолював Державний комітет нафтової, газової та переробної промисловості та Державний комітет з енергозбереження. Як народний депутат України, голова Комітету ВР iз питань паливно–енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, ініціював створення та ухвалення Комплексної державної програми з енергозбереження, Національної програми «Нафта і газ України», Закону України «Про нафту і газ».

Пригадую, як у шкільні роки бажання ходити в бібліотеку значною мірою залежало від особи, що виконувала функції бібліотекаря. Якщо це була лагідна жінка, яка тонко відчувала, яку саме книгу тобі запропонувати та ще й готова була обговорити те, що тебе зачепило під час читання, бібліотечний формуляр заповнювався новими записами щотижня. Коли ж це була строга, холодно–ввічлива бібліотекарка, що виказувала повну байдужість до твоєї читацької манії, мотивація часто заглядати в «храм знань» значно гальмувалася. Важливість комунікації на цій первинній ланці тепер узяли на озброєння організатори всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України» (тепер їхній список розширився — Громадська організація «Форум видавців», Національна бібліотека України для дітей, Асоціація працівників дитячих бібліотек, Українська бібліотечна асоціація, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів.). «Ми хочемо перетворити бібліотеки на комунікаційні центри, — каже президент «Форуму видавців» Олександра Коваль. — Тому вирішили на рівні з читацьким конкурсом провести ще й конкурс координаторів. Ми хочемо стимулювати бібліотекарів на місцях, щоби вони залучали більше дітей. Кращі координатори отримуватимуть грошові премії (загальний призовий фонд — 45 тис. грн. — Ред.)».