Доленосна покірність

Не відкладай на завтра те, що можеш зробити сьогодні. Учора Верховна Рада, щойно зібравшись на нову сесію, відразу взялася за розгляд одного з найбільш резонансних документів. Ідеться про проект внесення змін до Конституції, який передбачає проведення парламентських виборів восени 2012 року, а президентських — навеснi 2015–го. Дехто пропонував розглянути зміни до Конституції іншого дня, але коаліція вирішила не відкладати питання у довгу шухляду. Підтриманий частиною опозиціонерів проект набрав 310 голосів.

Рабська звичка

Відкриття сесії зібрало у Верховній Раді поважну публіку. На засідання приїхали Президент України Віктор Янукович, Прем’єр–міністр Микола Азаров та їхня рать: міністри, чиновники, силовики. Показово, що право виступити першим отримав саме Янукович, а не «господар» сесійної зали Литвин.

Віктор Федорович із першого ж дня попередив народних обранців, що «робота в нас буде дуже напруженою». «Ті кроки, які ми будемо робити разом з вами, — вони будуть доленосними, а можливо, й історичними», — заінтригував Янукович. Президент закликав усі політичні сили «назавжди перегорнути сторінку протистояння». «Сьогодні я раджу всім політичним силам відкласти корпоративні інтереси і розпочати конструктивний діалог, орієнтований на національні інтереси, а не на власні амбіції», — закликав Янукович. А тих політиків, які не хочуть дослухатися до президентської поради, він попросив «не заважати».

Глава держави подякував парламенту за співпрацю, а також привітав те, що всі гілки влади працюють консолідовано (фактично — під диктат Банкової). Президент відзначив, що в минулому році було розпочато реформу державного управління. «Поступово від реформи влади ми перейдемо до реформи всієї політичної системи, застосувавши механізм Конституційної асамблеї. Але всьому свій час», — Янукович укотре згадав про асамблею, і знову — без конкретики й дат.

Володимир Литвин, вийшовши на трибуну, розсипався у компліментах центральній владі й навіть повторив кілька тез із виступу Януковича.

«Про реформи говорять усі, причому дедалі більше. Це ключове слово у лексиконі політиків. Але скажіть, хто запропонував активну роботу щодо виведення країни зі складного соціально–економічного становища? Хто на ділі окреслив і запропонував своє бачення реформ? Президент Віктор Янукович, — оголосив із трибуни Литвин. — Банкова сьогодні виступає як центр реформізму. Це треба вітати й підтримувати, насамперед Верховній Раді. Хто не погоджується — принаймні не заважати».

Литвин також закликав політиків не захоплюватися критикою. «Взагалі, критика — це рабська звичка. А відповідно, заклики побудувати рай в Україні обертаються пеклом», — обурювався Литвин.

«Можемо зібратися в СІЗО...»

Після урочистої частини Володимир Литвин оголосив про перерву — «щоб ми могли поспілкуватися один із одним». Народний депутат від «НУНС» Зіновій Шкутяк зазначив у коментарі «УМ», що виступ Литвина (яким, здається, було задекларовано повну покірність парламенту перед Банковою) не став для нього несподіванкою. «Литвин — учасник коаліції, тому він говоритиме ті речі, які вигідні коаліції, — зазначив пан Шкутяк. — Якщо влада дійсно пропонуватиме реформи, які йтимуть на розвиток суспільства, то зрозуміло, що буде підтримка парламенту. Але поки що ми не бачимо таких проектів, які можна було б підтримати. А Литвин говорить те, що потрібно говорити, але не те, чого справді потребує держава».

БЮТівець Сергій Соболєв, коментуючи виступ Президента, зазначив, що «круглий стіл» неможливий за нинішнього кримінального переслідування. «Такий стіл слід було б поставити на Лук’янівці, де діє відоме СІЗО, лише там ми могли б зібратися», — заявив Соболєв, натякаючи на те, що низка урядовців перебувають за гратами. Нардеп додав, що, якщо влада й шукає собі партнерів, то для «пролонгації повноважень». Натомість фракція БЮТ вирішила не голосувати за перенесення виборів на 2012 рік.

Пан Шкутяк також зізнався, що фракція «НУНС» вагалася щодо підтримки проекту конституційних змін, який стосувався виборів до органів влади. «Ми ще не ухвалили рішення. З одного боку, цей проект урегульовує плутанину з датами виборів, особливо в тій частині, яка стосується місцевих виборів. Бо це питання справді потребує вирішення! А з іншого боку, є громадська думка, яка негативно ставиться до ідеї перенесення парламентських виборів на 2012 рік. «Ви хочете продовжити собі повноваження», — кажуть люди... Тому мені важко сказати, як проголосує фракція», — розповів пан Шкутяк.

«Ця ВР не має морального права працювати»

Дискусія щодо дати виборів не була жвавою. Звичайно, деякі народні депутати виступили проти перенесення перегонів, але більшість виступала за те, щоб парламентські вибори відбулися в останню неділю жовтня 2012 року, а президентські — в останню неділю березня 2015 року. У ложі преси серед журналістів і прес–секретарів почали збирати прогнози щодо того, скільки депутатів проголосують за проект №7265. Автор цих рядків висловив припущення, що буде 311 «за» і, до речі, не дуже помилився...

Депутат–комуністка Алла Александровська заявила з трибуни, що голосування за проект — це вимушений крок, який коаліція має зробити після тих чудес, яких натворили «помаранчеві» попередники. Соратниця Петра Симоненка звинуватила опонентів у тому, що наприкінці 2004 року вони відсунули президентські вибори аж на весну (йдеться про колізію третього туру), а в 2007 році після розпуску ВР «перекинули» парламентські вибори на осінь. «Пора припиняти хаос у виборчому законодавстві», — закликала Александровська.

Натомість народний депутат від «НУНС» Анатолій Матвієнко заявив, що нинішня Верховна Рада мусить якомога швидше відійти у небуття, тому виступив проти проекту. За словами Матвієнка, парламент несе відповідальність за стан справ у країні — в тому числі за дискредитацію ВР і зростання авторитаризму. «Все почалося з того, що Верховна Рада забула про свої функції і змирилася з тим, що віддала свої повноваження (унаслідок відродження Конституції–1996. — Авт.), — емоційно зазначив Матвієнко. — У парламенті не знайшлося тих, хто зміг би захисти її від рішення КС. А далі все відбувалося за іншим сценарієм. Цю ВР треба розпустити, вона не має морального права працювати».

Перед голосуванням БЮТівець Сергій Подгорний звернув увагу Голови ВР В на те, що в залі немає низки депутатів, але висловив упевненість, що їхні картки спрацюють у такий відповідальний момент. Зокрема, тимошенківці не помітили в сесійній залі Ахметова, Горбаля, Демішкана, Скубенка, Петьовку та інших. БЮТ пригрозив: якщо їхні картки спрацюють — рішення ВР буде оскаржене у Конституційному Суді. «Це порушення буде головним аргументом депутатів, які звернуться до КС, щоб припинити ґвалтування Конституції», — заявив Подгорний.

Проте це не зупинило депутатів із коаліції. Головуючий увімкнув систему «Рада». «Регіонал» Михайло Чечетов підняв руку й подав сигнал — «підтримати!». За мить до того, як закінчилось голосування, хтось вигукнув — «Ге?!» — і на табло висвітилося 310 «за».

БЮТ продовжує «танути»

Тарас Стецьків, вийшовши в кулуари після голосування, емоційно зауважив: «За рік (на який перенесено вибори) вони закатають нас у асфальт».

Проте пан Стецьків належав до меншості у своїй фракції, тому що більшість «НУНС» — 41 нардеп — підтримала ідею з перенесенням виборів.

У іншій опозиційній фракції, БЮТ–«Батьківщина», зелені кнопки натиснуло семеро депутатів. Відразу після голосування фракція виключила відступників зі своїх лав. Рішення ухвалювалося в перерві просто в сесійній залі. Число позафракційних поповнили в тому числі й віддані БЮТівці Анатолій Семинога та Павло Мовчан.

Голова фракції Литвина Ігор Шаров зазначив у коментарі «УМ», що число на табло відповідало попереднім припущенням. «Кількість депутатів умістилася в рамки, про які раніше заявляли суб’єкти, які сьогодні голосували, — заявив пан Шаров. — Не було несподіванкою». Відповідаючи на питання «УМ», коли можна чекати подальших конституційних змін, про які, зокрема, говорив і Янукович, Шаров сказав: «З цього приводу ще йдуть консультації. Рішення ще нема».

ГОЛОСУВАННЯ

Партія регіонів — 180 голосів (поголовно), БЮТ — 7 (Бабаєв, Богдан, Куровський, Мовчан, Павленко, Семинога, Яценко), «НУНС» — 41 (Ар’єв, Аржевітін, Білозір, Бобильов, Борисов, Бут, Василенко, Григорович, Гуменюк, Давиденко, Джемілєв, Джоджик, Жванія, Жебрівський, Зейналов, Кармазін, Каськів, Клименко, Ключковський, Костенко, Кріль, Круць, Куликов, Кульчинський, Лук’янова, Мартиненко, Марущенко, Москаль, Новіков, О. Омельченко, Палиця, Петьов­ка, Плющ, Полянчич, Поляченко, Слободян, Стретович, Тополов, Третьяков, Харовський, Шемчук), КПУ — 25 (поголовно), Народна партія — 20 (поголовно), позафракційні — 37 (всі, крім Ляшка, Олійника, Г. Омельченка, Томенка).