Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Міні–фестиваль «Вечори французького кіно» балує нас уже шостий рік поспіль новими й цікавими фільмами французького кінематографа. Номер один у цьогорічній підбірці — фільм «Завірена копія» (Certified Copy) іранського режисера Аббаса Кіаростамі. Головну роль у картині виконує ікона французького кіно — Жюльєтт Бінош, яка за цю роботу отримала нагороду за найкращу жіночу роль на Каннському фестивалі минулого травня. Це фантасмагорична гра між чоловіком і жінкою, які ніяк не можуть перейти певний поріг інтимності. Звісно, «Вечори» не могли відбутися без фільмів режисерів, які творять особливий дух французького кіно. Отже, маємо роботи представника «нової хвилі», живого класика Франсуа Озона — «Прихисток» (The Refuge) й молодого модного режисера Крістофа Оноре — «Моя дівчинка не хоче» (Making Plans for Lena). Обидві роботи ріднить те, що в центрі уваги в них — жінка, хоча в кожній картині досліджують її різні грані. «Прихисток» — більш інтровертна історія, це трагічна оповідь про зародження життя в жінці, яка втратила свого чоловіка й переживає період реабілітації від наркологічної залежності. «Моя дівчинка не хоче» — на перший погляд, легший набір жіночих проблем: Лєна (К’яра Мастрояні) після розлучення намагається впоратися з обов’язками матері–одиначки, і, як виявляється, на допомогу їй поспішає вся її любляча родина. Переглянувши ці дві картини, мимоволі замислюєшся, чи самотність — це дійсно тягар, і що самотність — часто «карма» комунікабельних людей. Окремо хочеться відзначити фільм «Гума» (Rubber) — треш–хоррор–комедію від музиканта Квентіна Дюпьє, але будьте обережні: ця робота для любителів чорного гумору. Нарешті, п’ята картина «Вечорів» — фантастичний фільм «Останній романтик планети Земля» з Матьє Альмарік у головній ролі.
Фестиваль «Вечори французького кіно» розпочався учора й триватиме у столичному кінотеатрі «Україна» до 2 лютого. З наступного дня він стартує в обласних центрах: в Одесі — з 3 лютого, у Вінниці — з 9 лютого, у Дніпропетровську — з 17 лютого, у Донецьку й Запоріжжі — з 24 лютого, у Львові — з 10 березня. Якщо вам у касах не вистачило квитків на фестивальні сеанси (що часто трапляється), маємо додаткову інформацію: після фестивалю ці картини вийдуть у прокат, з кінця лютого відкриє прокатну історію «французів в Україні» стрічка «Моя дівчинка не хоче».
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>