Магніт читацького попиту. Результати рейтингу «Книжка року»-2025
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Міні–фестиваль «Вечори французького кіно» балує нас уже шостий рік поспіль новими й цікавими фільмами французького кінематографа. Номер один у цьогорічній підбірці — фільм «Завірена копія» (Certified Copy) іранського режисера Аббаса Кіаростамі. Головну роль у картині виконує ікона французького кіно — Жюльєтт Бінош, яка за цю роботу отримала нагороду за найкращу жіночу роль на Каннському фестивалі минулого травня. Це фантасмагорична гра між чоловіком і жінкою, які ніяк не можуть перейти певний поріг інтимності. Звісно, «Вечори» не могли відбутися без фільмів режисерів, які творять особливий дух французького кіно. Отже, маємо роботи представника «нової хвилі», живого класика Франсуа Озона — «Прихисток» (The Refuge) й молодого модного режисера Крістофа Оноре — «Моя дівчинка не хоче» (Making Plans for Lena). Обидві роботи ріднить те, що в центрі уваги в них — жінка, хоча в кожній картині досліджують її різні грані. «Прихисток» — більш інтровертна історія, це трагічна оповідь про зародження життя в жінці, яка втратила свого чоловіка й переживає період реабілітації від наркологічної залежності. «Моя дівчинка не хоче» — на перший погляд, легший набір жіночих проблем: Лєна (К’яра Мастрояні) після розлучення намагається впоратися з обов’язками матері–одиначки, і, як виявляється, на допомогу їй поспішає вся її любляча родина. Переглянувши ці дві картини, мимоволі замислюєшся, чи самотність — це дійсно тягар, і що самотність — часто «карма» комунікабельних людей. Окремо хочеться відзначити фільм «Гума» (Rubber) — треш–хоррор–комедію від музиканта Квентіна Дюпьє, але будьте обережні: ця робота для любителів чорного гумору. Нарешті, п’ята картина «Вечорів» — фантастичний фільм «Останній романтик планети Земля» з Матьє Альмарік у головній ролі.
Фестиваль «Вечори французького кіно» розпочався учора й триватиме у столичному кінотеатрі «Україна» до 2 лютого. З наступного дня він стартує в обласних центрах: в Одесі — з 3 лютого, у Вінниці — з 9 лютого, у Дніпропетровську — з 17 лютого, у Донецьку й Запоріжжі — з 24 лютого, у Львові — з 10 березня. Якщо вам у касах не вистачило квитків на фестивальні сеанси (що часто трапляється), маємо додаткову інформацію: після фестивалю ці картини вийдуть у прокат, з кінця лютого відкриє прокатну історію «французів в Україні» стрічка «Моя дівчинка не хоче».
Рейтинг «Книжка року» оцінює всі сегменти книжкового ринку, окрім підручників. >>
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>