Шпаргалка для «грошових мішків»

Наших чиновників даремно звинувачують у нелюбові до інвестора. Прем’єр–міністр Микола Азаров учора вирішив спростувати цю прикру тезу й довести людству, що його кабінет iз радістю прийме й освоїть будь–які кошти. Про готовність влади йти назустріч всім охочим вкладати гроші в українську економіку мав би свідчити грандіозний перелік інвестпроектів, презентований на засіданні уряду. Список складається рівно із 839 одиниць! «125 галузевих та регіональних проектів плюс ще 714, сформованих за пріоритетними напрямами економічного і соціального розвитку», — пояснив Прем’єр–міністр. Перший «список Азарова» оцінили приблизно у 200 млрд. гривень, другий — у цілих 900. А надати їх мають, як сподівається Микола Янович, «європейські, російські та світові фінансові структури».

Отже, Україна вчергове пояснила світу, які напрями інвестицій для неї були б цікавими. Це видобуток природних ресурсів, літакобудування — зокрема, серійне виробництво Ан–140 і Ан–148 та серійне виробництво турбореактивного двоконтурного двигуна АІ–28 для перспективних модифікацій літаків. «Розробка морських нафтогазових родовищ, що дає можливість вийти на видобуток 10,3 млрд. куб. метрів природного газу та надходження до бюджету додатково біля 1 млрд. грн. у рік», — уточнив Прем’єр. Урядовці були би не проти відродити власне сільськогосподарське машинобудування. Першим кроком мало б стати технічне переоснащення тракторного виробництва на ВО «Південьмаш ім. Макарова».

Знайшла відображення на папері й ідея гуртових сільськогосподарських ринків у центральній, західній  та південній частинах України. «Аби ринковими методами регулювати ціни на внутрішньому ринку і посилити експорт­ний потенціал», — заявив Азаров. Ну і звичайно ж, у пріоритетах числилася «годувальниця» нашої держави — металургія. Серед щасливчиків — ВАТ «Запоріжсталь» та «Донецький металургійний завод», на яких планують замінити енергоємне обладнання із виробництва сталі та прокату на енергоефективне. Останнім «хітом» переліку стали космічні технології: впровадження проекту «Організація виробництва супутникової навігаційної апаратури користувачів систем ГЛОНАС та GPS» у Харківському   інституті радіотехнічних вимірювань. Інтерес до цієї теми ще раніше виявляла Росія.