Фахівці вважають, що запропонований проект закону стане гальмом у розвитку вітчизняних університетів. (Івана ЛЮБИША–КІРДЕЯ.)
Одним із небагатьох, хто відкрито наважився критикувати вищезгаданий законопроект, є ректор Національного університету «Києво–Могилянська академія» Сергій Квіт. «Звісно, нам потрібен закон по вищу освіту, бо старий переповнений жахливими анахронізмами. Але не в такому вигляді, як нам сьогодні пропонують, — каже ректор «Могилянки». — Головна мета цього закону — представити формальні зміни, які нібито відбуваються у нашій вищій освіті та які узгоджують нас iз так званим єдиним європейським простором вищої освіти. Справді, в законопроекті стверджується трицикловість вищої освіти — бакалавр, магістр і доктор філософії. Але, крім цього, ми не бачимо ніяких змін, які б наближали нас до єдиного європейського освітнього простору. Причому це суто формальний крок. Адже кандидат наук просто прирівняний до доктора філософії, а система його підготовки залишається незмінною! Власне, й самої системи як такої немає». Тобто нове для України поняття «доктор філософії» запроваджується шляхом звичайного перейменування кандидата наук без запровадження відповідних структурованих PhD програм, які потребують окремого фінансування. Адже підготовка «доктора філософії» суттєво відрізняється від підготовки кандидата. В законопроекті ж про це нічого не сказано.
«Одна з найбільш комічних норм у законопроекті — це класифікація університетів, — продовжує Сергій Квіт. — Тобто класичним університетом може називатися навчальний заклад, де навчається не менше 10 тисяч студентів, галузевим університетом — не менше 6 тисяч, академією — щонайменше 3 тисячі студентів. З огляду на це ні Стенфорд, ні Брістол, ні Бредфорд не вписуються в наш класичний університет. А виш, який має 80 тисяч студентів із філіями в усіх райцентрах, має право так називатися!». Але якщо в одному місці зібрати кілька тисяч студентів, вони ще не стануть університетом, обурюється ректор НаУКМА.
Більше того, й сама Києво–Могилянська академія з ухвалою цього закону теж... втратить статус університету. Адже тут навчається вдвічі менше осіб, ніж вимагає закон.
«Цей кількісно–профільний підхід протирічить здоровому глузду, адже за цією класифікацією «Могилянка» належатиме до категорії коледжів. Це не вкладається в голову жодної людини, яка знає, що таке Києво–Могилянська академія», — каже представник студентської колегії НаУКМА Єгор Стадний.
Цю норму закону розкритикували на своєму засіданні й ректори вишів Львівщини. Так, очільник Львівської державної фінансової академії Петро Буряк зазначив: «На мою думку, найкращим оптимізатором стане ринок освітніх послуг, і 2011 рік, рік демографічної ями, буде цьому яскравим показником: випускників очікується на 40 відсотків менше, ніж у цьому році. Тоді кожен ВНЗ покаже своє лице. Тому думаю, що проводити оптимізацію залежно від кількості студентів — це шлях примітивний і нерозумний, і я вважаю, що рано чи пізно це до керівництва і освітньої галузі, і держави дійде».
Ще один недолік законопроекту — в ньому повністю проігноровано англійську мову, яка, хочемо ми цього чи ні, насправді є не тільки мовою міжнаціонального спілкування, а й мовою світової науки. Бути освіченим, але для всього світу німим — це вже ми проходили в радянські часи. І сьогодні знову наступаємо на ті самi граблі. «Вивчення англійської мови країни так званого соцтабору прирівнюють до окремої реформи вищої освіти, — каже Сергій Квіт. — На останній конференції Асоціації європейських університетів, яка відбулася в березні минулого року у Відні, виступав представник Угорщини і бідкався, що для них це й досі страшенна проблема. І це в Угорщині, де дуже великий відсоток академічного середовища — маю на увазі, викладачів, аспірантів, докторантів, студентів — спілкується англійською мовою! А ми це питання абсолютно ігноруємо. Хоча без англійської мови немає ніякої інтеграції в європейський освітній простір». До речі, в самій «Могилянці» англійська є другою офіційною мовою викладання. Її знання дозволяє студентам слухати лекції викладачів–іноземців, користуватися англомовними першоджерелами, зрештою, брати участь у програмах обміну з іншими європейськими університетами, тобто їздити туди на стажування та навчання. Але народні обранці, схоже, більше занепокоєні долею російської мови, ніж англійської. Відтак обов’язковим вивченням останньої навіть не стали обтяжувати свій законопроект.
Сергій Квіт акцентує й на тому, що законопроект вступає в концептуальний конфлікт iз Програмою економічних реформ Президента України Віктора Януковича «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». «У цій програмі йдеться про створення конкурентоздатних університетів, — каже ректор НаУКМА. — Це ті університети, які можуть конкурувати на глобальному ринку. І це мета багатьох країн. А ми в цей регістр не входимо. Тому що базова ідея сучасного глобального університету — це автономія. Фінансова, кадрова, академічна. Без неї немає сучасного університету». У законопроекті університетська автономія таки задекларована, але вона затиснута в міцні лещата міністерського контролю.
Можливості розвитку на ринкових засадах законопроект теж не дає. «Тобто університети продовжують існувати за принципом утримання, вони не можуть брати участь у власному розвитку, — пояснює Сергій Квіт. — Але ніде у світі університети не залежать тільки від державного фінансування. Виші самі мають дбати про себе. Тобто шукати джерела надходження додаткових ресурсів. Такі речі треба стимулювати, і держава має робити з цього спеціальну політику, а не перекладати все на бюджет і надалі». Сергій Миронович каже, що за принципом повного державного утримання функціонують університети, наприклад, у Росії. Але там мають шалені гроші від нафти й газу, які «вкидають», зокрема, й у вищу школу. Завдяки цьому російські університети зможуть пробитися на міжнародний рівень. Україна ж ніколи не матиме таких екстрагрошей, зазначає фахівець. Але й дбати про себе самотужки університетам також не дають. Додам, що заробляти — це не означає залазити в кишені до студентів та їхніх батьків. А залучати гранти, займатися фандрайзингом, тобто пошуком коштів під конкретний проект.
1. У випадках, визначених Кабінетом Міністрів, можна буде безоплатно здобувати другу вищу освіту (ст. 4). Нині право на безоплатну другу вищу освіту не передбачено.
2. Ліквідовано освітньо–кваліфікаційний рівень спеціаліста. Залишилися молодший спеціаліст, бакалавр та магістр. (ст. 6).
3. Гранична кількість студентів денної форми навчання, яких у ВНЗ зобов’язані прийняти на перший курс за державним замовленням, зменшена з 51% до 50% (ст. 22).
4. Ліквідовані такі типи вищих навчальних закладів, як «інститут», «консерваторія», «технікум», «училище». Водночас вводиться новий тип вищого навчального закладу — «технічний коледж». А терміном «інститут» називатимуть структурний підрозділ на зразок «факультет». Консерваторії будуть реорганізовані в академії, а технікуми та училища — у професійні коледжі. (ст. 23).
5. У законопроекті не врегульовано, хто має виділяти кошти на фінансування студентського самоврядування (за чинним законодавством, гроші виділяє вчена рада ВНЗ). Це може призвести до двозначних тлумачень вказаної норми (ст. 37). А відтак призвести до звуження прав студентського самоврядування.
6. Згідно з законопроектом, керівником ВНЗ культури і мистецтв може бути особа, яка має почесні звання «Народний артист України», «Народний художник України», «Народний архітектор України» або «Заслужений діяч мистецтв України» при відсутності у неї вченого звання професора та наукового ступеня (ст. 38). Зараз наявність ученого звання професора та наукового ступеня є обов’язковою вимогою для всіх керівників вишів 3–4 рівня акредитації.
7. Керівник ВНЗ може безперервно перебувати на посаді не більше двох строків поспіль (ст. 38). У чинному законі таких обмежень немає.
8. Узаконено ЗНО, яке є необхідною умовою при вступі у вищий навчальний заклад (ст. 44).
9. До підстав для відрахування з ВНЗ додані такі, як «завершення навчання за відповідною освітньо–професійною (освітньо–науковою) програмою»; «переведення до іншого навчального закладу»; «стан здоров’я, на підставі висновку лікарсько–консультативної комісії», «порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу». (ст. 45).
10. Розмір плати за навчання для студентів–контрактників може коригуватися протягом років навчання з огляду на інфляцію (ст. 68). Зараз плата є незмінною за весь період навчання.
Почесний президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький:
— Проект закону «Про вищу освіту», підготовлений за безпосередньої участі Табачника, настільки дрімучий, що дивуєшся, як може жити людина у XXI столітті, а мислити категоріями, які давно в усьому світі відкинуті: жорстка централізація освіти, обмеження прав навчальних закладів. Декларована автономія, але автономії просто немає. Усе регламентується до дрібниць. Нам кажуть, які вступні іспити проводити. Такого не було за радянських часів. Виявляється, Табачник розумніший за всіх ректорів і знає, в яких університетах на які спеціальності що складати...
На щастя, у Верховній Раді є люди, які розуміють, куди це може затягти освіту. 17 грудня був зареєстрований новий законопроект «Про вищу освіту», підготовлений представником Президента у ВР Юрієм Мірошниченком iз ПР. Це найпрогресивніший проект закону з усіх, які готували за час незалежної України. Сказати, що все нас задовольняє, не можна, але це справді законопроект, спрямований на розвиток української освіти. Якщо в законопроекті Табачника акцент робиться на «послушанії», то в цьому проекті основний акцент — на якість і відповідність навчального процесу державним стандартам. Ми підтримуємо цей проект. Я дуже приємно здивований, що ПР фактично нас підтримує. Дуже сподіваюся, що саме цей законопроект буде покладений в основу майбутнього закону.
У Станично-Луганському районі Луганської області, більша частина якої підпорядкована Україні, із 24 середніх шкіл усього дві школи є українськомовними. Одна з таких шкіл — Чугинська загальноосвітня І — ІІІ ступенів, де впродовж 15 останніх років навчання здійснюється винятково державною мовою. >>
Останнім часом в iнтернеті з’явилися повідомлення про суперечності та недоліки, що нібито притаманні визнаному лідеру педагогічної освіти України Національному педагогічному університету імені М. П. Драгоманова, помилки, допущені його керівництвом тощо. Складається враження, що «хтось» прагне системної дискредитації вишу. >>
Якою була б сьогодні Україна, якби 25 років тому на полицях наших книгарень з’явилися сотні видань про українську історію і культуру — для дітей і дорослих? А школи отримали б новенькі комплекти репродукцій картин видатних українських художників на історичну тематику, портрети знаних постатей, краєвиди природних перлин України? >>
Міністерський аудит виявив у Харківському національному університеті радіоелектроніки багатомільйонні розтрати, у результаті чого одразу три проректори позбулися своїх посад. Але, незважаючи на сенсаційність цього повідомлення, його важко назвати фінальним акордом війни, що триває у цьому ВНЗ з осені минулого року. >>
Максим Луцький та весь екіпаж колишніх керівників Національного авіаційного університету чекає для себе «льотної погоди». Екс-депутат ВР від Партії регіонів, екс-голова Солом’янської райдержадміністрації Києва, екс-проректор НАУ, близький товариш сановитих утікачів Дмитра Табачника та Рената Кузьміна, Луцький прагне позбутися хоча б одного «екс» — разом із чотирма колегами з керівної верхівки НАУ, звільненими в.о. ректора університету через незаконне призначення та заключення контрактів екс-ректором Миколою Куликом з перевищенням службових повноважень. >>
Не кожна школа може похвалитися багаторічною історією. Столична Предславинська гімназія №56 функціонує в ошатному приміщенні колись міського училища для однорічного навчання грамоти дітей малозабезпечених киян, ухвалу про створення якого прийняла Київська міська дума ще у 1902 році. >>
