Свинарник в автоматичному режимі

Алгоритми для хлібороба

«Основні напрями діяльності наших науко­во–дослідних лабораторій — це розробка енергозберігаючих технологій, ідентифікація об’єктів управління, проектування баз даних та програмного забезпечення у процесі оперативного управління, впровадженням комп’ютерно–інтегрованих технологій», — пояснює перший проректор університету професор Віталій Лисенко.

Але найсміливішими проектами є робототехнічні системи. «Такі розробки дозволяють повністю автоматизувати виробництво та створювати свинокомплекси–автомати, птахофабрики–автомати, теплиці–автомати тощо, максимально підвищивши при цьому екологічну безпеку навколишнього природного середовища і оптимізувавши енерго– та ресурсоефективність, — каже виконувач обов’язків завідувача кафедри автоматики та робототехнічних систем, якій підпорядкована лабораторія, доцент Володимир Решетюк. — Пригадаймо, як збираються на конвеєрах автомобілі: людина лише спостерігає за роботою маніпуляторів. В агропромисловому комплексі ситуація набагато складніша: існує багато непередбачуваних факторів, на більшість із них ми не маємо жодного впливу. Дуже складно, майже неможливо здійснювати прогнозування. При цьому для кожного регіону Землі процеси зростання, розвитку тощо протікають індивідуально. Саме тому сільське господарство — та галузь, де ми можемо запропонувати перспективні розробки у сфері практичного застосування робототехнічних систем, акцентуючи увагу на створенні математичного апарату та алгоритмів, інтегруючи власні програмно–апаратні рішення із найкращими світовими роботизованими аналогами».

Доцент Ігор Болбот, який стажувався з інформаційних технологій в одному з провідних університетів США — «ДеПоль», займається проблемами збирання продукції рослинництва. Напрями його наукової діяльності — енергоощадні системи управління виробництвом, розробка робототехнічних систем, автоматизація та комп’ютерно–інтегровані технології. Доцент Наталія Заєць та старший викладач Володимир Штепа на основі систем штучного інтелекту (нечітких нейронних мереж) спільно з науково–дослідною лабораторією «Екологічна інженерія» створили алгоритмічне забезпечення для синтезу роботизованих систем протидії надзвичайним ситуаціям.

Власні ідея — завтрашня перспектива

Нещодавня випускниця «Львівської політехніки» та Вищої технічної школи «Гіссен–Фрідберг» (Німеччина) Ірина Веклинець обрала своєю науковою стезею автоматизовані технологічні об’єкти з використанням перетворювачів частоти, моделювання технологічних об’єктів і процесів виробництв. Аспірантка ж Алла Дудник ефективно працює над застосуванням інтелектуальних та комп’ютерно–інтегрованих систем управління умовами вирощування рослинної продукції у спорудах захищеного ґрунту. Вадим Щербатюк обрав досить цікавий і актуальний напрям досліджень, пов’язаний зі створенням адаптивних систем управління виробництвом у промислових пташниках із використанням методів теорії ігор та прогнозування збурень. А зараз, закінчуючи аспірантуру, кілька років Вадим утілює власні теоретичні розробки на виробництві, зокрема у пташниках науково–дослідного племінного птахозаводу ім. Фрунзе НАУ, що у Сакському районі АР Крим.

Дмитро Комарчук та Сергій Турченко розширили діяльність лабораторії і створили робочі місця для підготовки магістрів–дослідників. Тут, зокрема, займаються дослідженнями енергоощадних технологій — управління мікрокліматом iз використанням частотних перетворювачів, зокрема на базі частотного перетворювача Danffoss Drive в умовах експлуатації водогосподарської системи, вивченням інтелектуальної системи управління життєзабезпеченням біологічних об’єктів на базі VIPER–комп’ютера (на прикладі промислового пташника), інтелектуального приводу з векторним управлінням на базі частотного перетворювача Flux Vector Drive, елементної бази електронних перетворювачів для створення інтелектуальних систем та іншими, не менш важливими. В найближчих планах — подальша співпраця з компанією Lego Education (Данія) в Україні, метою якої є сертифікація проблемної науково–дослідної лабораторії для проведення занять із основ робототехніки не лише для студентів, а й профільних фахівців.