І хліб, і до хліба
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Вітчизняні чорноземи можуть стати об’єктом всеохопного «дерибану». (з сайту ropez.odessa.ua)
Розпоряджатися сільськогосподарською землею — надавати дозволи, оформляти угоди купівлі–продажу, за задумом влади, має спеціально створений орган: державна спеціалізована установа. Як ідеться у проекті закону, установа повинна забезпечити реалізацію державної політики щодо регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення, консолідації та охорони земель сільгосппризначення державної власності. І тут аналітики вбачають найбільшу небезпеку. «Беручи участь у підготовці цього законопроекту в складі робочої групи, я принципово виступав проти даного пункту, — каже «УМ» експерт із земельних питань Української аграрної конфедерації Олександр Поліводський. — Адже він надає безпрецедентні права державним чиновникам впливати на ринок землі. В усьому світі, до речі, державу намагаються позбавити цих функцій, а у нас, навпаки, дають пріоритетні права. Як наслідок, ми отримаємо узурпацію ринку з боку профільних чиновників та прокладемо широку дорогу до корупції».
Експерти додають, що спеціалізована установа, яка «командуватиме» всією вітчизняною сільськогосподарською ріллею, у деяких випадках може виконувати роль засобу для конфіскації майна. Скажімо, у політичних опонентів, неугодних конкретному чиновнику чи просто у бізнес–конкурента. Маючи необмежені повноваження, забрати ділянку в «поганого» власника і передати її «хорошому» — зовсім не важко. Для цього достатньо не надати дозвіл на купівлю–продаж чи не оформити вже постфактум відповідні документи, передбачені процедурою.
Створення «земельно–державного монстра», повноваження якого є широкими й необмеженими, може звести до абсурду всю хорошу ідею лібералізації аграрного сектору. І замість притоку інвестицій країна ще більше загрузне у тіньових схемах. «Новий державний орган може стати засобом для поділу землі між кількома впливовими в Україні особами чи бізнес–угрупованнями», — стверджує Олександр Поліводський.
Один iз пунктів законопроекту передбачає, що власниками українських чорноземів можуть бути тільки українці. Перед іноземцями, особами без громадянства закон нібито закриває шлагбаум. «Підприємства, засновані за участі іноземних фізичних і юридичних осіб, іноземні юридичні особи та іноземні держави не можуть купувати у власність землі сільськогосподарського призначення», йдеться в документі. Але практика життя показує — обійти таку заборону не становить жодної проблеми.
«Землю й сьогодні ніхто не купує «в лоб», — пояснює «УМ» фінансовий аналітик компанії «Інвестиційний капітал України» Андрій Товстоп’ят. — Усі ми знаємо про великі аграрні холдинги, стовідсотковими фактичними власниками яких є іноземці, якi, власне, й отримують прибуток. Але оформлені ці структури на українців, які нібито взяли наділи у довготермінову оренду». Схем замилювання очей недосконалому вітчизняному законодавству вже сьогодні можна нарахувати чимало. Якщо ж мораторій скасують і ставки у цій грі виростуть у десятки разів, то подібних «напівчесних» шляхів з’явиться ще більше.
«Одним iз найпростіших шляхів заборонити обхідні маневри покупцям могла б бути умова продавати землю тільки фізичним особам. У цьому випадку найлегше встановити особу та громадянство того, хто стає власником українських чорноземів», — каже Олександр Поліводський. У законопроекті такого пункту, на жаль, нема. Натомість сама природа юридичних осіб дарує можливості для махінацій. «Скажімо, кілька громадян України стають засновниками фірми, у повній відповідності до чинного законодавства купують кількасот гектарів ріллі, а наступного дня — продають свої корпоративні права кому завгодно. Також абсолютно не порушуючи вітчизняне законодавство», — наводить приклад експерт.
До речі, законопроект передбачає, що іноземці, якщо вони є власниками української землі, змушені продати її упродовж одного року. Після цього терміну наділи у них заберуть примусово — реалізують на земельних торгах. Враховуючи диктат державного чиновника, який планується запровадити, можна тільки уявити собі масштаби рейдерських злиттів і недружніх поглинань, які можуть прокотитися Україною. У чиїхось інтересах...
Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>
Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>
Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>
Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>
Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>