«Мені здається, що в мене залишилося дуже мало часу»

26.01.2011
«Мені здається, що в мене залишилося дуже мало часу»

Ганна Машутіна (Яблонська).

О 16.07 понеділка в московському аеропорту «Домодєдово» приземлився літак з Одеси. А вже через 25 хвилин у місці видачі багажу, де на той час спостерігалося велике скупчення людей, пролунав вибух. Однією з понад десятка загиблих іноземців виявилася громадянка нашої держави Ганна Машутіна. Молодий драматург, більше відома в одеських колах як Ганна Яблонська, якій лише мало виповнитися 30 років, прилетіла у Москву на вручення премії журналу «Мистецтво кіно». Вдома у неї залишився трирічний син та чоловік.

За своє коротке життя Яблонська встигла потрапити до лонг–листа премії «Дебют» у номінації «Літературна критика», лонг–листа драматургічного конкурсу «Євразія–2005», стати дипломантом конкурсу сучасної драматургії «Вільний театр» та лауреатом міжнародного конкурсу «Прем’єра.txt». Окрім цього, молода мама, автор творів «Відеокамера», «Вихід до моря», «Монодіалоги» тощо, була переможцем кіносценаріїв «Особиста справа–2010». «Надзвичайно мене вразила її п’єса «Тепло», де йдеться про 12 місяців року. Це дуже зворушливий і надзвичайно душевний твір, який ми розглядали для постановки на сцені нашого театру. На жаль, познайомитися з його авторкою нагода так і не випала», — каже «УМ» керівник літературно–драматичної частини Українського музично–драматичного театру ім. В. Василька Любов Федченко.

За словами Любовi Іванівни, яка нині прискіпливо вивчає біографію молодої Яблонської, літературний талант Ганни проявився ще в дитинстві: «У 14 років, будучи ученицею середньої школи №29, вона написала свою першу книгу. З юних років захоплювалася віршами, які, як на її дитячий розум, пригадують учителі Ані, були дуже розумними й дорослими». Очевидно, доля відкрила в Ганні талант до творчості ще у дитинстві не дарма. Бо проявити себе у більш зрілому віці Ганна Яблонська вже не зможе. Схоже, молодий драматург передчувала трагедію в Москві, адже ще за місяць, коли нічого не пророкувало біди, на своїй інтернет–сторінці Ганна написала: «Мені здається, що в мене залишилося дуже мало часу».

Значно більше поталанило відомому одеському українофобу, лідеру партії «Родіна» Ігорю Маркову, який у момент вибуху теж перебував у «Домодєдово». «Ще 3–4 хвилини, і я сам міг би опинитися в епіцентрі вибуху, — розповів в інтерв’ю одеському телеканалу АТВ Марков. — Те, що я побачив, — це клуби диму. Ми всі відбігли назад. Водій, який мене зустрічав, отримав легку контузію».

В Україні посилили заходи безпеки

Президент Віктор Янукович у телефонній розмові висловив співчуття своєму російському колезі Дмитру Медведєву, рідним та близьким загиблих, засудивши тероризм у будь–яких його проявах. Також глава держави доручив надати всіляку допомогу рідним та близьким загиблої Яблонської, а дипломатичним установам за кордоном доручено «активізувати заходи із захисту громадян України, що перебувають за кордоном».

Тим часом центральний аеропорт країни «Бориспіль» після вибуху в Москві вжив додаткових заходів безпеки. За повідомленням прес–секретаря «Борисполя» Оксани Ожігової, зокрема, щоб уникнути скупчення людей, обмежено доступ у термінали для осіб, які не вилітають зі столиці. Підрозділи міліції з собаками патрулюють аеропорт та прилеглу територію, а адміністрація закликає пасажирів «бути уважними й не приймати від сторонніх людей речі на тимчасове зберігання».

Окрім того, на посилений режим роботи у зв’язку з терактом у Москві вчора було переведено Антитерористичний центр Служби безпеки України. Як інформувала СБУ, посилено охорону на об’єктах авіаційного та залізничного транспорту, особливу увагу приділено попередженню можливих терористичних актів.

  • Загинув за Батьківщину? Доведи

    60-річна Тетяна Горячевська пригадує, що спершу син Олександр не посвячував її з чоловіком у свої задуми. Він був інженером-теплотехніком за освітою, після закінчення вишу працював на Полтавському тепловозоремонтному заводі за фахом. >>

  • На чужині — не ті люди...

    Українці вже звикли до того, що війна в нас називається АТО, окупанти — сепаратистами, а біженці — переселенцями. Кажуть, що так зручніше «батькам нації» вести міжнародні перемовини. Це, у свою чергу, теж виявилося лише черговою брехнею і призвело фактично до капітуляції України перед так званими тимчасово непідконтрольними територіями. >>

  • «Русскій мір» у нашій церкві служити не буде»

    Село Черневе, що в Глухівському районі на Сумщині, — невелике, ледве чотириста мешканців набереться. Проте неабиякі пристрасті вирують нині в цій сільській глибинці, розташованій усього за якихось п’ять кілометрів від російського кордону. >>

  • Батько солдата

    Ця історія починається з Майдану. Олексій Кабушка пригадує, що потрапив на Майдан іще тоді, коли його, по суті, не було. Дізнавшись про те, що Віктор Янукович відмовився підписати у Вільнюсі договір про євроінтеграцію, відчув, що потрібно вирушати до Києва. Приїхав на Майдан годині о 19-й, але там нікого не було. Чоловік навіть розгубився: невже він сам такий? >>

  • «Нашим хлопцямна війні Бог дає інші очі»

    Доки ми з Юрієм Скребцем спілкувалися, він увесь час відволікався на телефонні дзвінки. Усі вони переважно стосувалися поранених українських воїнів, життя яких від самого початку бойових дій на Донбасі дніпропетровські лiкарi рятують постійно і цілодобово. >>

  • Зона як заповідник

    Чорнобиль і через 30 років після аварії на атомній станції є загадкою. Ми відправилися туди в організований тур, прихопивши власний старенький дозиметр 1987 року випуску... Нагадаю, напередодні 30-х роковин із часу вибуху на ЧАЕС Президент підписав указ про створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. >>