Штучні маневри навколо футбольного поля

26.01.2011
Конфлікт у Федерації футболу України — із закликами до відставки її президента Григорія Суркіса — останнім часом хоч і перейшов у «підкилимну» стадію, але став лише жорсткішим, вийшов далеко за рамки спортивного господарства і навіть за межі країни. Нагадаємо, «УМ» писала, що в грудні мав відбутися черговий конгрес ФФУ, але скандал на його початку не дав зібранню початися. Після того стало відомо, що більшість колективних членів Федерації виступають проти Суркіса й вимагають проведення позачергового конгресу для розгляду питання про довіру.
Григорій Суркіс дарма літав минулого тижня до Швейцарії — заручитися підтримкою президента ФІФА Йозефа Блаттера йому тоді не вдалося. За даними джерел сайту «Чемпіон», пан Блаттер відмовився зустрічатися із главою ФФУ, пославшись на щільний графік роботи (щоправда, зустрітися із президентом ФІФА Суркісу вдалося минулих вихідних у Санкт–Петербурзі на Кубку СНД). Але знаючі люди встигли зробити висновок: Міжнародна федерація не хоче підігрувати Григорію Михайловичу в його бажанні будь–що залишитися у кріслі очільника українського футбольного господарства.
З іншого боку, на завтра заплановано проведення засідання виконкому ФФУ, на якому має бути формально підтверджено приєднання України до суддівської конвенції УЄФА. На словах Федерація давно прагне приєднатися до конвенції, але через необхідність зміни структури ФФУ (потрібно об’єднати існуючі комітет арбітрів та комітет інспекторів) так і не зробила цього.

Забрати «улюблену іграшку»

Нещодавно перший віце–президент ФФУ Сергій Стороженко заявив, що проведення позачергового конгресу ФФУ вимагають 38 колективних членів федерації із 49. Про цю вимогу провести нове зібрання й вирішити «кадрове питання» були письмово повідомлені і сам Суркіс, і президенти ФІФА Йозеф Блаттер та УЄФА — Мішель Платіні.

Зрозуміло, що європейці не в захваті від кардинальних змін на керівних містках напередодні проведення Євро–2012. Але ігнорувати волю більшості членів ФФУ вони теж не зможуть. Тому сьогодні для багатьох залишається тільки одне питання: хто після Суркіса? Якщо «коаліція 38» зможе об’єднатися навколо незалежної харизматичної особистості, підтримка європейських та світових функціонерів буде на їхньому боці. А згідно з регламентом ФФУ, уже за тиждень має бути призначена дата проведення нового конгресу з питанням про вотум довіри «вічному, але не незамінному» Григорію Суркісу.

Про те, хто може стати новим президентом ФФУ, говорять навіть у політикумі. На думку віце–спікера Верховної Ради від БЮТ Миколи Томенка, професійними керівниками Федерації міг би бути «хтось із володарів «Золотого м’яча» — Олег Блохін або Ігор Бєланов. «Цікавою була б і кандидатура Андрія Шевченка, варто розглянути і кандидатуру Олександра Заварова», — каже Томенко. І додає, що варто змінити принципи управління українським футболом, морально оздоровити ФФУ, оскільки навіть національна збірна перестала бути національною гордістю й «отримала статус улюбленої іграшки Григорія Суркіса».

А судді хто?

Зайве повторювати, що проведення Євро–2012 є гарною нагодою для впровадження в Україні європейських принципів управління футболом, починаючи від фінансової прозорості, прибутковості і завершуючи рівнем гри. Одним із кроків на цьому напрямі має стати приєднання України до суддівської конвенції УЄФА. Далі відтягувати цей момент вже нікуди. Проблема упередженого суддівства — одне з головних обвинувачень на адресу великого бізнесмена Суркіса, яке йому закидають чимало клубів і колективних членів ФФУ. Приєднання до суддівської конвенції УЄФА та створення нового комітету (з числа арбітрів та інспекторів) піде на користь вітчизняному футболу, але порушить «тіньові» схеми, які роками плекало керівництво Федерації. До того ж через зволікання із приєднанням ФФУ втрачала близько сотні тисяч євро щороку. Адже УЄФА перераховує ці кошти всім федераціям, які приєдналися до конвенції.

Опоненти Суркіса вважають, що, відтягуючи із проведенням конгресу, на якому його попросять звільнити крісло, президент ФФУ створює штучні інформаційні приводи в намаганнях підвищити втрачений авторитет. Зокрема, йдеться про ймовірне запрошення до національної збірної відомого італійського тренера Марчелло Ліппі. Цю схему відволікання уваги Григорій Михайлович уже обкатав минулого літа, коли він запросив іншого знаного італійця — П’єрлуїджі Колліну — патронувати суддівський корпус України. Виходить, що, розваливши систему суддівства та перетворивши її на розсадник постійних конфліктів із клубами, Григорій Суркіс повісив собі «медаль на груди» у вигляді запрошення італійського арбітра. Хоча, вважають опоненти, насправді він продемонстрував неспроможність як менеджер українського господарства.

Проти корупційної суддівської системи висловилися всі власники футбольних клубів. Навіть друг Суркіса, президент дніпропетровського «Дніпра» Ігор Коломойський пропонував у випадку, якщо «Динамо» стане чемпіоном, вручити золоті медалі також і суддям, що обслуговують матчі київського клубу. Якщо ж нічого не міняти, то матчі домашнього Євро–2012, швидше за все, не обслуговуватиме жоден український суддя.