Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Театрів–безхатченків у столиці вистачає. Тих, які давно вже виросли зі своїх орендованих «квадратних метрів» і готові освоювати більші сценічні майданчики, також. Утративши будь–яку надію на те, що міська влада зверне на них увагу і «житлова проблема» буде хоч якось вирішуватися, театри зібралися діяти самотужки. Збудувати власні приміщення їм, звісно, не під силу, а от підшукати будівлю, яка би популяризувала такі театри і дозволила їм працювати ефективніше, цілком реально. Таким майданчиком стала Мала сцена «України», яку задумав ще покійний Микола Мозговий, прагнучи, аби Палац мистецтв був своїм не лише для академічних колективів, але й тих, для кого творчість — це експеримент.
Ідея виступити у цій ситуації єдиним фронтом трансформувалася в іншу ідею — об’єднатися у спільну формацію. Так на мистецькій мапі столиці з’явився новий колективний гравець — театральний центр B.ROOM. «У назві зашифрована відома притча про батька, який на прикладі віника показував синам, що тільки разом вони сильні, — розповідає режисер Андрій Білоус, один із засновників Центру. — Broom з англійської — мітла. А мітлу, на відміну від окремих гілочок, зламати неможливо». Театри–«гілочки», у нас, слава Богу, нехай і нечасто, але з’являються. Та життя їхнє, зазвичай, дуже і дуже недовге. «Всі наші 13 сезонів ми не живемо, а боремося за виживання, — зізнався керівник «Вільного театру» Артур Артіменьєв. — Можливо, тепер ми будемо не лише виживати, а й розвиватися».
Нову формацію Мала зала «України» приймає у себе на ексклюзивних умовах. Якщо всі інші оплачують погодинну оренду, то члени B.ROOMу сплачують єдину суму — як розповів Білоус, це середня ринкова ціна за майданчик такого рівня в Києві — але можуть користуватися ним цілий день: репетирувати, монтувати декорації тощо. Уже зараз афіша Малого залу «України» виглядає як афіша театральна, спектаклі — ледь не щодня, свої вистави тут грають актори майстерні Андрія Білоуса «А.Бетка», «Вільний театр», театр Дмитра Богомазова «Вільна сцена», театр–студія імпровізації «Чорний квадрат», Перший жіночий театр... Зараз B.ROOM об’єднує дев’ять київських театрів і запрошує до гурту інші. «Після того як ми зіграли тут наші вистави, нові глядачі почали приходити і до нас на Гончара, — говорить директор «Вільної сцени» Олена Богомазова. — Так ми напрацьовуємо доріжку до нашого глядача, а він — до нас».
У майбутньому B.ROOM планує освоїти фестивальний формат, залучати до співпраці нестоличні театри, створити стаціонарну репетиційну базу, проводити майстер–класи...
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
У місті Парк-Сіті американського штату Юта в день відкриття кінофестивалю Sundance 23 січня відбудеться світова прем’єра другого повнометражного фільму українського режисера Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». >>
До основної конкурсної програми 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю вперше за 25 років відібрали стрічку української режисерки: цьогоріч - це фільм Катерини Горностай "Стрічка часу". >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>