Минулої суботи — напередодні Міжнародного дня сім'ї — у київському ісламському культурному центрі «Арраїд» уперше в Україні відбувся «офіційний» християнсько-мусульманський діалог «Міцна родина — запорука майбутнього». Можливо, його організаторів надихнуло те, що 2004 рік оголошений Міжнародним роком сім'ї. А може, і те, що, за статистичними даними, половина мешканців земної кулі — це християни і мусульмани.
До ісламського культурного центру прийшли представники багатьох християнських конфесій: православні всіх гілок, католики й греко-католики, адвентисти, баптисти і п'ятдесятники. Були також представники від Міністерства у справах сім'ї і молоді, відділу релігієзнавства Інституту філософії, благочинних організацій. Як наголосив iгумен Євстратій (Зоря), прес-секретар УПЦ КП, мир і благополуччя будуються на основі спілкування. А спільністю для християн і мусульман є наша країна, родинні цінності й, найперше, протистояння бездуховності. Усі, хто зібрався в культурному центрі, говорили чомусь більше про батьків, нiж про дітей. «Батьки відповідальні за виховання своїх дітей, і провину за погане їх виховання не годні нікому приписувати, окрім себе», — сказав iєромонах УПЦ (МП) Аристарх (Лебедєв), наголосивши, що руйнування сімейних зв'язків неминуче призводить до порушень у розвиткові дітей і позначається на всьому їхньому подальшому житті. Мати 8 дітей, мусульманка Катерина Фридан переконана, що кількість поганих дітей є пропорційною до кількості поганих батьків. І що невихована дитина — це найчастіше жертва гріха батьків. Вона нагадала, що майже півтора мільйона дітей в Україні виховуються сьогодні в неповних сім'ях. При комуністичному режимі дітьми опікувалося «суспільство», а матері мусили працювати на заводах і фабриках. І сьогодні багато родин в Україні не мають змоги купити своїм дітям мінімального — їжі, одягу. Матері виїжджають на заробітки, а дітей залишають родичам або сусідам. «Наші домівки, швидше, схожі на готелі, де діти отримують їжу і можливість переночувати», — дійшли висновку учасники діалогу.
Вочевидь, такий висновок не стосувався тих 15 мусульманських родин, які готували частування для учасників діалогу — східні й українські страви з тіста і солодощі. Зокрема, торти, медівники, кримськотатарські кобіте (курятина з картоплею у листковому тісті), арабські сабанех (пиріжки зі шпинатом) та кяк (солодощі з фініками), кілька різновидів пахлави. Отож і мусульманські, і християнські родини, які прийшли на свято разом з дітьми, мали нагоду підкріпити радість спілкування ще й насолодою смаком, а також оглянути виставку дитячого малюнка і фотоекспозицію про життя мусульманської громади Києва.