Їстимеш м'ясо — ходитимеш голий
Можливо, мій висновок не універсальний, але підтверджений багатьма прикладами особистих спостережень: чим важче життя в Карпатах, тим горяни міцніше прив'язані до своїх лісів і полонин, ніж заможніші мешканці рівнини до своїх краєвидів. Напевне, цю особливість помітили й розробники Закону «Про статус гірських населених пунктів», одначе від його запровадження «люди гір» поки що отримують більше морального задоволення, ніж фінансової підтримки: грошовий додаток до мізерних зарплат і пенсій — що кіт наплакав. До того ж, як у нас заведено ще з часів розвинутого соціалізму, під масову роздачу бюджетних коштів часто підставляють гаманці зовсім сторонні особи. І в цьому випадку гірську ковдру, аби отримати доплати, вже почали натягувати на себе містечка і села, котрі бачать гори лише здалеку і то в сонячну погоду.