Країна впевнено рухається до відкриття найбільшого аграрного шоу країни — 16-ї міжнародної виставки-ярмарку «Агро-2004», а її учасники з 29 країн світу перебувають у повній розгубленості й не знають, куди їхати. Ситуація складається так, що через конфлікт між організаторами дійства — Міністерством аграрної політики та корпорацією «Украгропромбіржа» — замість єдиної виставки селяни отримають дві. Одну — традиційну, яка відбудеться з 1 по 5 червня під Києвом у селі Чубинське, а другу — міністерську, яку заплановано провести з 23 по 28 червня безпосередньо в столиці, в Експоцентрі України. Публічна реклама іде повним ходом. Причому як одного заходу, так і іншого. А позаочі Мінагрополітики активно розвертає учасників, щоб скерувати максимальну кількість експонентів не в Чубинське, а в Київ, де в пожежному порядку вирішують, як у непристосованому місці розмістити худобу, сільгосптехніку та власне експозиції регіонів.
Хоча, як повідомив на прес-конференції перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан, офіційною причиною зміни місця проведення виставки стали якраз неготовність позаміського майданчика МінАП, де, мовляв, не дотримуються ветеринарні вимоги щодо тваринництва, порушуються санітарні вимоги, не налагоджено громадське харчування тощо. Словом, причини зміни «прописки» дуже «значущі» і «принципові». Оскільки особисто я виставку відвідую вже шість років, то можу компетентно засвідчити, що досі жодна необлаштованість не заважала сільському міністерству проводити «Агро» за містом: міністри і співробітники Мінагропрому, лаючись на всі заставки, разом із простим людом пеклися на сонці чи брьохалися в калюжах, тікаючи від дощу, але стоїчно організовували заплановані заходи.
Схоже, конфлікт виник з іншого приводу: міністерство вирішило забрати центральний виставковий комплекс під своє крило — віддати його державному торговельному підприємству «Хрещатик». Цю фактично комерційну організацію при Мінагрополітики створив попередній міністр Сергій Рижук на зразок легендарної ДУСі — Державного управління справами при Адміністрації Президента України. Він же першим вирішив зробити «Хрещатик» організатором-розпорядником виставки «Агро-2004» восени минулого року, але тоді цю ідею вдалося «поховати» завдяки дорученню Прем'єра Віктора Януковича. Але змінилися часи, змінилися люди, міністром став донеччанин Віктор Слаута, і конфлікт знову «воскрес».
Станом на вчора так і не було зрозуміло, скільки виставок і де відбудуться в червні і котра з них буде вважатися справді державною «Агро-2004». Навіть спрогнозувати, у що виллється така катавасія, важко. Відомо тільки, що закордонні учасники, зокрема представники Мінсільгосппроду Німеччини, Ізраїлю, Торговельної палати Польщі експонати уже спакували і везуть в Україну. Уявляєте, що буде, якщо їх попросять зачекати на нашій території до кінця червня — часу проведення екстрено перенесеної міністерської виставки?
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
