Нардепи-блогери, російська мова та «ефект Януковича». Кого дивляться українці, поки Рада мовчить?
Те, що трансляції засідань Верховної Ради відсутні, а доступ журналістів до її кулуарів обмежений, — політика безпеки, хіба не так? >>
В Україні знову заговорили про об’єднання партій. Песимісти відразу ж не повірили в перспективу цих розмов, а прагматики висунули версію: мабуть, до носа українських політиків уже долинув запах грядущих парламентських виборів... Цікаво, що об’єднавчі процеси анонсовано на двох флангах політики.
У деяких ЗМІ з’явилася інформація, що «Фронт змін», «Громадянська позиція», УРП «Собор» та Європейська партія розпочали переговори про об’єднання. Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко і Ко вважають, що об’єднання партій створить кумулятивний ефект і відкриє перед політичним об’єднанням непогані перспективи. Втім від намірів до дій — дуже довга дорога. А ми вже не раз бачили, як єднаються українські демократи...
Поки що в інформаційному просторі з’являлися лише декларації, без конкретики. «Без коментарів, я не даватиму жодної інформації», — відповів на дзвінок «УМ» голова Європейської партії Микола Катеринчук.
У прес–службі «Фронту змін» підтвердили, що перемовини про об’єднання опозиційних сил справді ведуться. Причому йдеться саме про побудову партії, а не аморфну координацію опозиційних сил. «Арсеній Яценюк неодноразово заявляв, що ефективно протистояти «регіоналам» може тільки потужна опозиційна партія. Тому «Фронт змін» виступає за об’єднання саме в єдину партію», — заявили «УМ» у прес–службі «Фронту». Ділитися деталями у «ФЗ» теж не хочуть. «Ми спочатку зробимо, а потім будемо докладно коментувати — і склад, і формат, і керівні органи єдиної партії», — прокоментувала прес–служба.
Експерти припускають, що новий проект будуватиметься якраз навколо Арсенія Яценюка. Принаймні він — найбільш рейтинговий серед усіх інших учасників переговорного процесу. Цю думку підтвердив і голова «Собору» Анатолій Матвієнко. «Він (Яценюк) має підстави», — сказав Матвієнко в інтерв’ю «Радіо Свобода».
Ліві сили теж задекларували об’єднавчі процеси. Лідери чотирьох партій лівоцентристського спрямування закликали єднатися «заради майбутнього наших дітей і порятунку України». Звернення підписали лідер «Народної влади» Йосип Вінський (колишній заступник Мороза в Соцпартії і Тимошенко — в БЮТ), «Справедливості» — Станіслав Ніколаєнко (ще один екс–член СПУ), Соціал–демократичної партії — Юрій Буздуган і СДПУ(о) — Юрій Загородній.
«Ми закликаємо до формування єдиної серйозної політичної сили — «Української демократичної лівиці», — йдеться у зверненні, поширеному партією «Справедливість». — Цю роботу потрібно зробити в кожному селі, місті, районі, області. Ми відкриті до діалогу і співпраці з усіма соціалістичними та соціал–демократичними партіями й громадськими організаціями, що сповідують лівоцентризм. Ми хочемо правди і справедливості».
Ліві відзначили, що Україна «не може летіти лише з одним правим крилом», тому потрібна «політична рівновага». Цікаво лишень, чому вони так бояться «правого» крила? На тлі «регіональної» монополії воно відіграє не таку вже й помітну роль...
Далі декларацій у «лівих» поки що не дійшло. «Все це занадто сиро, — сказала в розмові з «УМ» людина з кіл Йосипа Вінського. — Там нічого не сказано про те, що вони вже починають координуватися. Просто заклик до інших. Вони, звичайно, молодці, але починати ж треба із себе!»
Те, що трансляції засідань Верховної Ради відсутні, а доступ журналістів до її кулуарів обмежений, — політика безпеки, хіба не так? >>
21 липня 2025 року виповнюється шість років обрання ІХ скликання Верховної Ради України. >>
У Києві в Голосіївському районі столиці 10 липня застрелили полковника Служби безпеки України. >>
Богдана Буткевича (журналіста "Цензор.НЕТ" і телеканалу "Київ"), який нібито протягом останніх років позаштатно співпрацював із Головним управлінням розвідки, звільнили зі спецслужби, попри медичні обмеження поновили в статусі військовозобов’язаного, а також оголосили у розшук ТЦК. >>
То хто ж керує хаосом? Коли світ руйнується, завжди знаходиться той, хто різними способами каже, що це не кінець, а розчистка для чогось нового. >>
Ознаки афілійованості з російською православною церквою донині має Київська митрополія Української православної церкви, хоч усіляко намагається відсторонитись від своєї належності до Московського патріархату. >>