І я — не я, і гречка не моя

В Україні суттєво, але непомітно для Держкомстату дорожчають основні продукти харчування. Утiм деякі рекордні зростання цін навіть статистикою приховати не вдалося. Тож главу уряду запитали: чому за часів його правління кілограм гречки вже коштує в деяких магазинах 25 гривень? Хоча всі ще пам’ятають недалекі часи, як його вартість не перевищувала 2,5 грн. Тобто маємо не що–небудь, а десятикратне здорожчання — тенденцію, яку можна занести до книги рекордів у траурній чорній палітурці.

Від Миколи Яновича сподівалися почути чітку відповідь, адже його безкомпромісну принциповість щодо своїх опонентів та просто інших осіб українці знають чудово. Досить свіжі у пам’яті пристрасні звинувачення пана Азарова на адресу попередніх урядів за подорожчання деяких товарних груп — водночас iз палкими запевненнями, що прийшовши до влади, вони зуміють навести лад і на продовольчому ринку також.

І Микола Азаров відповів! Так само рішуче й безкомпромісно — як він уміє. Подорожчання товарів, мовляв, має штучний характер, і тому відповідальності за нього уряд не несе! «Ви запитуйте у власників супермаркетів — чому вони піднімають ціни? Те, що стосується уряду, він робить. Але уряд не торгує ні гречкою, ні олією — уряд створює умови для тих, хто торгує», — сказав Прем’єр. Залишивши ошелешених українців намагатися зрозуміти логіку глави уряду.

А збагнути її не так уже й легко. Адже якщо, скажімо, уряд створює для торговців умови, що дозволяють їм «штучно» підвищувати ціни, то чи й справді йдеться про «правильні» умови? Можливо, у ритейлі не існує певних нормативних документів, які завадять власникам торговельних центрів займатися спекуляцією? Якщо це так, то підготувати відповідні законопроекти мають не самі власники — знайти серед бізнесменів охочих зв’язати собі руки буде непросто — а таки влада. Тобто уряд. Тобто Микола Азаров.

З іншого боку, якщо товари дорожчають «штучно», то йдеться, треба розуміти, про змову на ринку. А якщо так, то чому в цій ситуації спить Антимонопольний комітет? Розбудити Василя Цушка, як колись декабристи будили Герцена, мав би саме шановний Микола Янович. Тож стверджувати, що уряд тут ні при чому, взагалі дивно.

Якщо ж змова не доведена, хоча Прем’єр, володіючи інформацією краще за інших, знає, що насправді вона існує, то пана Цушка, розбудивши, треба одразу ж iз почестями відправити у відставку. І зробити це має знову ж таки керівник центральної гілки виконавчої влади — незважаючи на всі кулуарні домовленості, завдяки яким ставленика комуністів пересадили з крісла міністра економіки в інше. Адже хоча домовленості між «пацанами» — це святе, народ, тобто електорат, від них ситнішим не стане. А це, як чудово знає Прем’єр, таїть у собі певну небезпеку. І чергова поява справедливого Віктора Януковича, коли до цього дійде, з фірменно–гнівним — «Азаров, де гречка?!! Працюйте» — вже сприйматиметься як фарс. І не спрацює.

Якщо ж стверджуючи про штучний характер, Прем’єр трохи погарячкував, то замість ображатися на неприємне запитання, йому варто було б пояснити причину дефіциту цього товару. Якщо розгадка криється у низькій рентабельності, то всім було б цікаво, які кроки вживає уряд, володіючи механізмом дотацій в АПК, аби ситуцію виправити. Якщо ніхто нічого не робить, то знову ж таки — чому? Якщо робить, але дотації застрягають у схемах відкатів на рівні районів, не доходячи до селян, про що знають всі, то думка очільника уряду цікавить нас ще більше. Як і уточнення: він не хоче боротися з цим чи не може? Якщо не хоче, то чому? Якщо не може, то для чого?..

«Чому ціна гречки на заводі чотири гривні (за 1 кілограм), а в магазині, супермаркеті 15 гривень? Чому? Хтось захотів нажитися на ажіотажному попиті», — називаючи вчорашні цифри, публічно заявив Азаров. Не пояснивши, а чому на нехитрий продукт у нас з’явився ажіотажний попит?

«Ті, хто зараз граються, грають у дуже небезпечну гру, насамперед, для себе», — знову намагався залякати когось невидимого наш суворий Прем’єр. І ми не зрозуміли: а чи усвідомлює шановний Микола Янович, що ці «небезпечні ігри» стають такими вже і для самої влади?