Гра у перезавантаження

Прем’єр–міністр під час новорічних святкувань, навіть скорочених, усе–таки мав змогу проаналізувати стан справ в українській економіці. І зрозумів, що у ній майже все погано! Тож на першому засіданні уряду він запропонував змінити все. Почали в алфавітному порядку, з літери «а». Першим у переліку виявився агропромисловий комплекс. Зростання цін на товари соціальної групи у нашій державі непокоїть навіть зарубіжних експертів, які зафіксували, що деякі українські овочі виявилися найдорожчими в Європі. «Всі розмови, що подорожчання молока, м’яса чи цукру спричинене їх дефіцитом, — не більше, ніж порожня балаканина людей, далеких від сільського господарства», — напередодні вчорашнього Кабміну різко заявив пресі міністр АПК Микола Присяжнюк. Розлючений і притиснутий до стінки Азаров вирішив на пальцях довести колезі, що той глибоко помиляється.

МінАПК як причина голоду в державі

«Розпочався новий бюджетний рік», — важко зітхнув Прем’єр і за звичкою повідомив низку приємних новин: залишок на казначейському рахунку — 24 млрд. гривень, що у двадцять разів більше, ніж торік. Окрім того, ухвалено вже 95% місцевих бюджетів. «Позавчора віце–прем’єр Віктор Тихонов відкривав дві сільські школи у Рівненській області. Гарні такі школи. Такі не в кожному мєстє... не в кожному місті є», — простими українськими словами повідомляв Микола Янович про маленькі перемоги свого уряду. Скажімо, сьогодні інший віце–прем’єр, Борис Колесников, знаходитиметься на окружній дорозі — аж у Вінницькій області. І там урочисто відкриватиме цю ділянку автошляху. Зросли також середні зарплата і пенсія: перша до позначки 2205, а друга — 1152 гривень. На 34%, тобто на 260 гривень, до 1004 гривень у нинішньому році також має підрости прожитковий мінімум.

Але останнє — це вже було з розряду обіцянок. Тож Микола Янович був змушений обмовитися: будуть й інші цукерки для електорату, але тільки в одному випадку — якщо економіка даватиме додатковий ресурс. А з цим, як виявилося, не все так гладко. «Продуктивність нашого сільського господарства у три–п’ять разів нижча, ніж у європейських країнах. І це на найродючіших ґрунтах Європи», — Прем’єр збився на пафос і вирішив вразити цифрою, хоча, за даними експертів, він ще прикрасив реальність. Насправді ж наше відставання у деяких галузях є ще суттєвішим. Утiм Азаров виглядав рішуче і заявив: у 2011 в український АПК мають прийти кардинальні зміни. Цілком iмовірно, почнуться вони відставкою профільного міністра, який уже кілька місяців стоїть на перших місцях негласного списку «на виліт», але, залишаючись ставлеником впливових людей, міцно керує галуззю.

І Микола Янович у своїх оцінках був в ударі. За його словами, українські аграрії не можуть гарантувати продовольчу безпеку держави. «Ми постійно балансуємо на межі: дав Бог сприятливі погодні умови — ми «на коні», не дав — ми латаємо дірки на продовольчому ринку, — заявив Прем’єр і зробив ще один різкий випад у бік міністерства: дозволити, щоб українська земля була виснажена задля експорту ріпаку і соняшнику в Європу і водночас не вистачало гречки, ми не маємо права. І за це особиста відповідальність Миколи Присяжнюка!». Ще одна небезпека, яку помітив очільник уряду: у світі набуває гостроти дефіцит продовольства. Отже, зіткнувшись уже через кілька років із нестачею певних продуктів, українці не зможуть просто так закупити їх за кордоном. Принаймні, закупити за невеликі гроші.

Повернути Волинь Україні!

Утiм Микола Азаров не був би собою і членом команди «професіоналів», якби не вдавався до адміністративних методів впливу на економічну ситуацію. «Так, хліб із борошна 1–го сорту подорожчав в цілому по країні на 1,4%. А в Сумській області — на 6,5%, в Івано–Франківській — майже на 4%», — продемонстрував він статистичні дані. За ними виходило, що рекордсменом зi зростання цін стала загалом небагата в соціально–економічному розвитку Волинська область. Якщо, скажімо, борошно вищого сорту в цілому по Україні подорожчало на 5,6%, то у Волинській області — на цілих 24,6%! Так само із манною крупою: подорожчання в державі становило 6,4%. Але у Волинській області — 33,2%! Навіть вершкове масло подорожчало у цьому регіоні на рекордні 23%, хоча в цілому по Україні — не більше, ніж на 10%.

Тож Прем’єр вирішив з’ясувати, які витрати виробників могли так підняти ціни, і, можливо, навіть покарати винних. «У нас що, Волинська область, наприклад, в іншій державі знаходиться? Там люди не такі, що їм настільки ціни підняли?!», — метав громи і блискавки Микола Азаров. І просто звинуваченнями вирішив не обмежуватися. П’ять керівників обласних державних адміністрацій вже запросили на душевну розмову до урядового будинку. Серед них, окрім «цінового рекордсмена», волинського «губернатора» Бориса Клімчука, також очільники Вінниччини, Житомирщини, Івано–Франківщини та Сумщини.

Друга стріла полетіла у бік наукових сільськогосподарських центрів. «Треба, по–перше, у них спитати: держава витрачає на ваше функціонування мільярди гривень. А де результати?» — суворо нахнюпився Микола Азаров і поставив перед Мінфіном сувору вимогу: виділяти кошти не на утримання науковців, а на їх досягнення. «Якщо ж науковий центр неспроможний навіть сформулювати результати, на які працює, навіщо він потрібен?» — провів риску Прем’єр.

А оскільки вчора в чиновника був явно поганий настрій, то він продовжував різати правду–матку. Скажімо, Азаров сподівається отримати 100 млрд. гривень інвестицій. «Інвестиції насамперед — це нові робочі місця. Хто буде на них працювати? Чи маємо ми достатньо кадрів відповідної кваліфікації? — спробував він глянути на сумну картину під найпонурішим кутом зору. — Соціально–демографічна ситуація, і більше того, прогнози в Україні одні з найгірших в Європі. У нас критичний відтік робочої сили за кордон, а до того — очевидний дисбаланс у професійній підготовці: наші училища, технікуми, вузи випускають зовсім не тих фахівців, на яких є запит в інноваційно–інвестиційній моделі розвитку».

І, нарешті, пенсійна реформа. За словами віце–прем’єра Сергія Тігіпка, дефіцит бюджету Пенсійного фонду становить 26,6 млрд. гривень, а пенсійні видатки наблизилися до 18% ВВП — чи не найвищий показник у світі (норма для розвинених країн — 9–11%). Окрім того, кількість працюючих у перерахунку на практично стабільну кількість пенсіонерів (13,7 млн.) постійно зменшується. Скажімо, у 2006 році їх було 15,8 млн., а торік — вже 14,4 млн. До того ж солідарна система виплати пенсій виявилася вразливою до економічних криз — саме так і виник гігантський дефіцит фонду. Сидіти без діла уряд не може. А тому він став автором цілої низки пропозицій, які винесли на всенародне обговорення.

НОВОВВЕДЕННЯ

Закони для селянина

— Для боротьби з дефіцитом продовольства нинішня влада повернулася до ідеї своїх попередників створити гуртові ринки сільгосппродукції. За словами Прем’єра, відкриють п’ять таких утворень: у Києві, Львові, Харкові, Донецьку і Запоріжжі. Передбачається, що вони виконуватимуть дві функції: з одного боку, держава зможе здійснювати товарні інтервенції, а виробники сільгосппродукції — суттєво скоротити шлях до споживача і в рази покращити умови зберігання продуктів. А отже, і їх якість.

— Кабмін ухвалив Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках. Його розробка передбачена нормами Податкового кодексу.

БОРГИ НАШІ

Хто не може, нам не потрібен!

Станом на 10 січня, тобто через три місяці після початку опалювального сезону, борг теплоенергетики за газ, без врахування АЕК «Київенерго», вже досяг 3,3 млрд. грн., а рівень сплати склав лише 42%. За останні два місяці борг зріс більш ніж утричi! «Я попереджаю регіональних керівників: якщо ви не наведете порядок у цьому питанні, ми будемо вимушені знайти інших, спроможних вирішити цю проблему», — підсумував Прем’єр.

ПЕНСІЇ ПО–НОВОМУ

Пенсійна реформа у цифрах і фактах

Диспропорція між розмірами пенсії доходить до 100 разів. Дві третини літніх людей отримують пенсію менше тисячі гривень.

64% пенсіонерів — жінки. При цьому середня пенсія жінки становить 827 гривень, чоловiка — 1327 грн. Уряд обіцяє подолати ці диспропорції.

Пенсійний вік для жінок з 55 до 60 років збільшуватиметься поступово, упродовж найближчих десяти років: на 6 місяців щороку. Початок нововведень — 1 лютого 2011 року.

На період підвищення віку пенсія жінок зростатиме на 2,5% щороку. За десять років жіночі пенсії зростуть на 25%.

Вислугу років для військових збільшать з 20 до 25 років також поступово: щороку до цього терміну додаватимуть по одному року.

Максимальний розмір пенсії обмежать 12 прожитковими мінімумами. На сьогодні це 8800 гривень. Нинішні великі пенсії не індексуватимуть, доки вони не досягнуть цього рівня.

Максимальні пенсії держслужбовців становитимуть не 90, як є зараз, а 80% від їх зарплати. Пенсійний вік для чоловіків–держслужбовців підвищать до 62 років.

Працівникам освіти, культури, охорони здоров’я під час виходу на пенсію виплачуватимуть одноразову допомогу — 10 призначених пенсій.