Банківським кредитам наказали дешевшати. Оприлюднив сподівання влади особисто Прем’єр–міністр Микола Азаров. Чиновник констатував: торік банківські кредити подешевшали до 14—15%. А у нинішньому році він очікує падіння вартості чужих грошей до 11—12%. Допомагатиме процесові, на думку Прем’єра, зниження інфляції. Якщо минулого року Держкомстат нарахував 9,1%, то у нинішньому уряд поставив перед собою ще вищу планку — 8,9 відсотка. А відтак одинадцятивідсоткові кредити, на перший погляд, і справді можуть бути реальністю.
А хто сказав, що вони подешевшали?..
Тим паче що очільник уряду нанизує один аргумент на інший: за його словами, Кабмін Азарова позичає у банків на покриття дефіциту держбюджету значно менше коштів, ніж уряд його попередниці. Різниця нібито становить близько 30 млрд. гривень, які, на думку Миколи Яновича, фінустановам ніде подіти, окрім як влити у вітчизняну економіку. «Якщо минулий уряд позичав під гігантські 30%, то нині ми працюємо за цілком конкурентоспроможними тарифами — близько 9%», — Микола Янович натякнув, що банки не бачили жодного стимулу задовольняти потреби ринку, якщо держава на цілком надійних умовах забезпечувала таку високу дохідність.
Експерти, утiм, у кредитний бум упродовж нинішнього року не вірять. І зазначають: Прем’єр–міністр навів лише аргументи «за» та чомусь зовсім забув про докази «проти». «Звичайно, збити вартість кредитних ресурсів — це серйозне, глобальне завдання, а нинішній уряд робить ставку на такі амбітні проекти», — зазначив «УМ» експерт аналітичного департаменту компанії «X–Trade» Володимир Олексюк і додав, що кредити під 14—15%, які, за словами Миколи Азарова, видавали банки у 2010 році, аж ніяк не визначали пропозицію на цьому ринку. «Їх видавали тільки деякі банки, — сказав Олексюк. — Скажімо, своєму бізнесу під дуже добру заставу. Так само буде і з одинадцятивідсотковими позичками». Тобто взяти такі гроші зможуть тільки свої. Наприклад, комерційні підприємства, афільовані з власником фінансової установи.
Хотіти — не значить могти!
Існують й інші перешкоди для обіцяного кредитного раю. Скажімо, далеко не всі аналітики вірять у прогнозовану урядом інфляцію 8,9% у настільки фінансово непростому 2011 році. «Зростуть акцизи, піднімуть вартість газу. Втримати показник інфляції на позначці навіть десяти чи одинадцяти відсотків буде дуже важко, — каже Олексюк і додає, — не такою стабільною залишатиметься й національна валюта». Звичайно ж, позичати гроші дешевше, ніж вони знецінюються, не буде жоден банк, а можливе падіння вартості гривні змусить банкірів страхуватися від можливих збитків — шляхом здорожчання свого кредитного продукту».
«У банківській сфері продовжує залишатися на високому рівні відсоток так званих токсичних, або поганих, кредитів, — додає «УМ» директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин. — Не подолано й недовіру до банківської сфери, спричинену керівництвом деяких фінустанов, що вкрай нелояльно поставилися до позичальника у перший період економічної кризи».
Зрештою, однією з головних умов стрімкого розвитку кредитування є економічний бум у державі. «Насправді ж уряд прогнозує зростання ВВП на рівні 4,5%. Це аж ніяк не бум», — стверджує Юрчишин.
«Узагалі ж намагання влади якось тиснути на фінансовий ринок — це дуже погано, — резюмує експерт. — Вартість кредитних ресурсів визначає ринок. Держава ж може впливати на нього опосередковано: скажімо, не тиснути на пропозицію банкірів, штучно штовхаючи догори кредитну ставку». Йдеться про ті самі запозичення для потреб бюджету, які, за словами Миколи Азарова, його міністри викорінюють як клас. Хоча насправді проблема нікуди не зникла.
Автомобіль вигідніший за сковорідку
У цьому неважко переконатися, якщо уважно проаналізувати кредитні пропозиції найбільших українських банків, які можна знайти у вільному доступі. Єдиний плюс iз моменту розгулу економічної кризи — банкіри стали лояльнішими до клієнтів у секторі автокредитування. Відсотки на придбання «сталевих коней», хоча й не наблизилися до докризового рівня, але стали доступними для народу: нову автівку, не вносячи двох третин її вартості під час купівлі, можна придбати на умовах 16—18% річних. Побільшало й так званих нульових кредитів — коли банк кредитує купівлю певних марок чи навіть окремих моделей авто під так званий «0%». Нуль, враховуючи комісії банку та низку нав’язаних при цьому послуг, наприклад, КАСКО чи страхування життя автовласника, зазвичай перетворюється на 2—3% річних. Це, звичайно ж, можна вважати дуже спокусливою пропозицією. Якщо не зважати, що «нульові» умови пропонують для купівлі застарілих моделей чи машин за завищеними цінами.
Натомість на іпотечному ринку досі панує цвинтарне затишшя. Деякі фінустанови на своїх сайтах стверджують, що такі кредити вони, в принципі, надають. Але не повідомляють конкретних умов, відсилаючи потенційного клієнта до спілкування з менеджером. Інші, як, наприклад, «Правекс–Банк», чесно зазначають: іпотечне кредитування вони наразі згорнули і пропонують надсилати свої побажання електронною поштою. Мовляв, як тільки відновимо роботу, одразу ж вам зателефонуємо! Іпотечна прикмета останнього часу — довгобуди, які банки кредитують під супервигідні як для початку 2011 року 15—16%. Ідеться, наголошуємо, про конкретні будинки — на різних, переважно не останніх стадіях готовності, до того ж, розташовані за містом. «Назагал же іпотечний кредит можна взяти ненабагато дешевше за 20% річних», — підсумовує Володимир Олексюк.
Ще одна пропозиція кризових (посткризових) часів — реалізація банками заставного майна: нерухомості та автомобілів. Відсоткова ставка у деяких випадках може бути досить символічною — 12—13%. Щоправда, покупець у окремих випадках може стати жертвою суперечностей в оформленні документів: законодавство не завжди встигає за прозою життя.
Суперпопулярний раніше сектор споживчих кредитів — коли українці у кіосках–філіях банків просто на тротуарі оформляли десятилітні позички під «псевдонуль відсотків» на мобілки, міксери та сковорідки — не помер, але перебуває у хаотичному стані. За партнерськими програмами з великими мережами магазинів кредит нині можна взяти під 20—30%. Якщо ж у ланцюжку працює лише один банк, то вартість такого кредиту зазвичай становить понад 40%. Абсолютний максимум, який вдалося відзначити на сайті одного з великих системних банків, — 57,6%! Терміном на один місяць.
Почiм туфлі для народу?
Оптимізм керівника уряду з приводу здешевлення кредитів експерти радять ділити на два. «Якщо уряд прогнозує падіння вартості кредитів на 5—10%, то ми — на 2—3%», — каже Василь Юрчишин. Із ним погоджується і Володимир Олексюк, прогнозуючи здешевлення кредитів на 3—4%. На його думку, найрадикальніше зниження очікує сектор споживчих кредитів. «Але тільки тому, що там найбільш «перегріті» тарифи, — пояснює експерт. — Утiм це не буде різке падіння. Скажімо, з 26% вартість може опуститися до 20%».
Аналітики також прогнозують появу нових кредитних продуктів, але їх різноманітність визначатиме загальний стан економіки. Скажімо, одна з торговельних мереж нещодавно рекламувала споживчий кредит на взуття. Але це радше віддзеркалення не стану банківської системи, а реальної купівельної спроможності українців.
«Назагал ми не очікуємо значних змін у підходах до кредитування, — каже Олексюк. — Єдине, що можна прогнозувати майже стовідсотково, — ставлення до позичальника з боку банкірів залишиться таким же жорстким. Від нього вимагатимуть мати поручителя, заставу вартістю удвічі більшою, ніж сума кредиту, довідку про високі доходи тощо».