Не знаю як кому, але мені перед Різдвяними святами завжди хочеться чогось особливого, щоб якимось незвичайним чином відчути єднання душі з Великим Небом. І цього разу мені справді пощастило. Бо саме на цю пору випало відрядження у село Рукомиш Бучацького району, де ще з прадавніх часів є унікальне, відзначене й благословенне Господом місце. І коли я вийшла край села з авто й побачила внизу перед собою цю засніжену долину в переливах сонячних бликів і храм з наскельною хресною дорогою, то в душі наче ангели заспівали. А потім настоятель стародавньої Свято–Онуфріївської церкви отець Михайло Суканець розповів мені про багато справді чудесних речей, які притягують сюди людей мов магнітом.

Ніхто не повинен залишитися на Різдво самотнім. Цей девіз міжнародна організація «Друзі спільноти святого Егідія» взяла на озброєння ще понад десять років тому. І цьогоріч удванадцяте влаштовує благодійний різдвяний обід для людей вулиці.