Дмитро Підручний уперше в сезоні пробився до топ-10 особистої гонки Кубка світу
До церемонії відкриття Олімпіади-2026 залишилось менше місяця — поступово формуються остаточні списки учасників Ігор в Італії. >>
Цигарки за рогом
06.01.2011
Юрій Білоног.
В останні дні 2010 року оголосив про завершення спортивної кар’єри наш уславлений штовхальник ядра Юрій Білоног. Попри доволі солідний як для легкої атлетики вік — 36 років, причиною такого рішення стали винятково травми й аж ніяк не «пенсійний» настрій.
Піком виступів у спорті для уродженця містечка Білопілля, що на Сумщині, без сумніву, була перемога на Олімпійських іграх 2004 року в Афінах, де Білоног усього на 1 см «перекидав» американця Адама Нельсона. Попри доволі високі досягнення, ніякого натяку на зіркову хворобу в Юри немає — він залишається відкритим і приємним у спілкуванні. Про таких кажуть: «Це хлопець із нашого двору». Він уміє пожартувати — мабуть, тому добре прижився на батьківщині дружини, в Одесі.
Перша моя зустріч із земляком відбулася влітку 2001 року в Празі. Тоді Білоног переміг на Меморіалі Йозефа Одложила з чудовим результатом 20,98 м. Прагнучи поспілкуватися з богатирем, я тривалий час його розшукував і нарешті знайшов під однією з трибун, де Білоног разом із бронзовим призером тих змагань, росіянином Павлом Чумаченком, курив цигарки. Товариші–суперники розповідали один одному про своє спортивне життя. Трошки поскаржилися й мені: попри статус чемпіона світу в приміщенні, Білоног тоді отримував платню всього 50 доларів на місяць, а російський колега трохи більше — 70. Поговоривши з Юрою, виявили спільного знайомого з Білопілля і розсталися з посмішками.
За рік легкоатлет із Сумщини виграв чемпіонат Європи, ще за три — Олімпіаду, і, думається, хоча б частково отримав те, що заслужив, прославляючи своїми досягненнями наш спорт. Тепер Білоног збирається проявити себе в тренерській іпостасі, а також навчається в Академії державного управління при Президенті України...
Цікаво, що серед стрибунок із жердиною третє місце в Празі розділили зіркова українка Анжела Балахонова та молода росіянка, на яку тоді майже ніхто не звертав уваги. Звали її Олена Ісінбаєва. Але вже 2004–го Ісінбаєва, як і Білоног, тріумфувала в Афінах, а ще за чотири роки взяла друге олімпійське «золото» в Пекіні.
