ЦИТАТИ РОКУ

Юрій Мірошниченко,
депутат від Партії регіонів
— про нового Президента і його судимості:

— Нічого! Тепер другу кандидатку теж треба зробити двічі судимою, щоб підняти рівень дискусії на один рівень.

(10 лютого, «Українська правда»)

Микола Мартиненко,
голова фракції «НУНС»
— про новий термін в українській політиці та наміри союзників розсипати фракцію:

— Юлія Тимошенко запропонувала наступне: вона готова укладати угоди про те, що відповідні партії, які входять до складу «НУНС», їхні представники у Верховній Раді укладають із нею окремі угоди... Нам знову пропонують «тушками» або вроздріб йти у БЮТ.

(17 лютого, УНІАН;
згодом термін «тушки» почали використовувати для депутатів, що приєднались до коаліції з ПР на індивідуальній основі)

Ганна Герман,
заступник глави адміністрації Президента
— про те, чому в Києві перекривають рух під час проїзду кортежу Януковича:

— Якщо Президент буде стояти у заторах, то стояти буде вся країна.

(16 березня, УНІАН)

Андрій Стрижак,
тодішній голова Конституційного Суду
— про рішення КС щодо коаліції «тушок»:

— КС розглядав цю ситуацію не як конституційно–правовий конфлікт, він виходив із реалій нашого життя, про які не завжди можна прочитати у книгах та законах.

(9 квітня, «Коммєрсант–Україна»)

Володимир Литвин,
Голова Верховної Ради
— про сутички в парламенті, які виникли під час ратифікації угод щодо Чорноморського флоту:

— Я усе розумію, сприймаю яйця. Ви ж бачили, що я не падаю.... Але, разом із тим, заносити сюди димові шашки — це є виявом дикунства. Ті, хто це зробив, мали б розуміти свою відповідальність, адже могла початися пожежа. Відповідальність якась, мізки є — якщо не курячі, то поросячі?

(29 квітня, УНІАН)

Микола Азаров,
Прем’єр–міністр України
— про сто днів роботи уряду:

— А хіба ви не відчули, що жити стало стабільніше? Ціни кусаються? Є таке, але Держкомстат каже, що ціни знижуються. Статистика — це така вперта річ... У травні вперше від початку кризи у нас на півтора відсотка збільшився товарообіг. А це, друзі мої, означає, що жити стало веселіше, жити стало краще.

(22 червня, УНІАН)

Віктор Ющенко,
голова партії «Наша Україна»
— про підсумки президентства:

— У 2010 році програла конкретна людина. Програв я. І крапка. Цим я хочу сказати, що не програли ви, не програли мільйони людей. Це найголовніше, що ми робимо урок з президентських виборів 2010 року.

(24 вересня, прес–служба «НУ»)

Дмитро Табачник,
міністр освіти і науки
— про Юлію Тимошенко, яка заявила, що «тільки Богу відомо, звідки він (Табачник) взявся такий»:

— Кожен із нас звідкілясь узявся. Я можу сказати, що я взявся не з ліжка Павла Лазаренка і не з кімнати відпочинку Рема Вяхірєва, колишнього голови ВАТ «Газпром». І в політику, і на державну службу прийшов не через алькови і шовкові перини.

(5 жовтня, «1+1»)

Роман Зварич,
народний депутат від «НУНС»
— про диктат адміністрації Януковича Верховній Раді:

— Уже немає сенсу працювати над законами, бо парламент як такий уже фактично перестав існувати. Ви угробили український парламент, ви перетворили цей зал на кладовище української демократії.

(7 жовтня, «Українська правда»)

Юлія Тимошенко,
лідерка БЮТ
— про те, як влада організувала місцеві вибори:

— Такого не було навіть у часи Президента Кучми. Сьогодні диктатор Кучма поряд із «демократом» Януковичем виглядає просто як голуб миру.

(31 жовтня, прес–служба БЮТ)

Віктор Янукович,
Президент України
— про кандидатів від опозиції, які перемогли на виборах мерів:

— Наприклад, в одному регіоні обрали з однієї партії п’ять голів міст, а партія в опозиції — що, ці п’ять голів міст будуть в опозиції? Я собі не уявляю цього... Як голова міста може бути в опозиції. Я йому голову відкручу зразу, якщо він не буде займатися каналізацією, не буде займатися водою, газом.

(11 листопада, ТРК «Україна»)