Ультиматум і Феміда

      Днями у довгограючій історії навколо приватизації польського металургійного комбінату «Гута Ченстохова» сталися начебто кардинальні зміни. 7 травня окружний суд Ченстохова виніс ухвалення, яким визнав за українською корпорацією «Індустріальний союз Донбасу» (ІСД) право на задоволення своїх вимог щодо майна цього підприємства. Суд заборонив продавати комбінат та його дочірні компанії іншим суб'єктам господарювання. Інформагентство «Інтерфакс-Україна» поширило заяву, яку зробила з цього приводу корпорація. Як випливало з цієї заяви, суд визнав, що ІСД має право вносити протест на рішення організаторів конкурсу і що ті порушили закон, коли не дотрималися оголошених критеріїв відбору учасників і відхилили пропозицію ІСД.

      У заяві ІСД також зазначалося, що органи, які проводили конкурс, поставили іншого його учасника — фірму LNM — у виняткові умови, хоча ІСД подав набагато кращу пропозицію і тому мав би бути допущений до ексклюзивних переговорів. «Донів» не задовольняє звичайна зупинка конкурсу, як на тому наполягав міністр державного майна Польщі Збігнєв Каневський у день своєї відставки. «Вимоги ІСД залишаються такими, як були. І корпорація має право на те,аби їх задовольнили у відповідності з польським законодавством», — далі йдеться у заяві. Що це означає на практиці, якщо відійти від ультимативної фразеології, стає зрозуміло далі. Корпорація дотримується тієї позиції, що рішення суду щодо заборони продажу майна «Гути Ченстохової» і часток у товариствах, створених на основі цього металургійного комбінату, свідчать про те, що организація i проведення нового конкурсу не мають сенсу. ІСД заявляє, що може відмовитися від своїх вимог, якщо йому нададуть можливість вести ексклюзивні переговори про придбання комбінату.

      Останнє зауваження, мабуть, заслуговує окремого розгляду. Складається враження, що власне придбання «Гути» не так важливе для ІСД, як це хотіли б представити на широкий загал, і що за «наїздом» на польських чиновників з Міністерства держмайна криється щось таке, про що поки що не говорять уголос. Ця підозра посилюється, якщо взяти до уваги, що «Гута Ченстохова» перебуває на межі банкрутства — втім так само, як і решта польських металургійних комбінатів. Про це повідомила торговий радник-посланник Польщі в Україні Анна Сковроньска-Лучиньска, коментуючи «УМ» ситуацію навколо тендеру. Більше того, це не є новиною для поляків. І, мабуть, для українських потенційних покупців — так само, оскільки учасникам конкурсу висували умову погасити всі борги «Гути». Крім того, не виключено, вступ Польщі до Європейського Союзу вніс певні корективи у настрої потенційних українських інвесторів, оскільки в Єврокомісiї не могли не помітити скандальних розборок на «Гуті».

      Події навколо тендеру, нагадаємо, розвивалися досить несподівано. Наприкінці лютого Міністерство держмайна Польщі оголосило про свій вибір на користь британсько-індійської фірми LNM, хоча рішення конкурсної комісії було іншим — вона одностайно проголосувала за оферту ІСД. Утім до судових розборок під час приватизації найласіших об'єктів українським фінансово-промисловим групам не звикати. Але, як бачимо, одна справа — те, що відбувається всередині країни, й інша — інтернаціональний, так би мовити, ляпас. Після втручання президентів обох країн напередодні своєї відставки уряд Міллера скасував приватизаційний конкурс з продажу «Гути Ченстохової» і оголосив про намір провести новий. ІСД, у свою чергу, заявив, що це буде юридично некоректно з польської сторони. Варшава промовчала.

      Немає нічого дивного в тому, що ІСД розтлумачила на свою користь рішення суду. Але насправді рішення суду не впливає автоматично на позитивне вирішення цієї справи польським міністерством держмайна, зазначило у своєму коментарі радіо «Свобода». Там, у свою чергу, послалися на прес-службу міністерства держмайна Польщі, яке заявило, що не воно є власником акцій «Гути Ченстохової», а фінансове товариство «Сілезія». А це вже, як відомо, змінює ситуацію. Ніхто краще за фінансистів не знає, що при такому розкладі виграш у майновому спорі передбачити абсолютно неможливо. Тим паче що відтепер гру вестимуть за правилами, які, в разі необхідності, розроблятимуть за стандартами Єврокомісiї, де право приватної власності поважають поза будь-яким політичним тиском. До речі, віце-міністр Держмайна у березні спростував твердження польських експертів про те, що під час приватизації «Гути Ченстохової» уряд помилково посилався на вимоги Євросоюзу в справі обмежень виробництва сталі цим заводом. Тому, мабуть, варто не скидати з терезів таку противагу, як LNM Group, що є другим за величиною у світі виробником сталі з обсягом продажу в 2003 році близько 35 млн. тонн на 12 млрд. доларів.

      Отож рішення окружного суду означає не що iнше, як заморожування продажу майна Ченстоховського металургійного заводу. Згідно з цим рішенням, майно «Гути» не може бути продане так званим третім особам, поки організатори тендеру не задовольнять претензій «Індустріального союзу Донбасу». Тільки й усього. Цю позицію підтвердила у коментарі «УМ» торговий радник-посланник Польщі в Україні Анна Сковроньска-Лучиньска. Вона підкреслила, що суд розглядає це як «тимчасовий захід». А далі, мовляв, будь-ласка, знову готуйте документацію до тендера. «Все робитиметься знову», — наголосила вона. Тобто, слід розуміти, що польська сторона не прийматиме з боку ІСД ніяких вимог про «сатисфакцію».

      На запитання, чи не повториться під час нового тендера сценарій з ІСД, пані Сковроньска-Лучиньска висловила переконання, що цього не станеться.

      Донецькі бізнесмени відразу поставили під сумнів результати тендеру, оскільки запропонована ними сума в майже 120 мільйонів євро за акції «Гути Ченстохової» перевищувала суму, запропоновану конкурентом. Так от, торговий радник-посланець заявила, що цього разу умови тендера буде розроблено ретельніше. Вона висловила припущення, що в них робитиметься акцент не на обсягах інвестицій, а на суто технічних можливостях, які зможе надати новий власник. Враховуватиметься, на її думку, також можливість інвестора забезпечити підприємство сировиною та дистрибуторськими зв'язками. Утім пані Анна також зауважила, що коли справу затягнуть, то підприємство може просто збанкрутувати. Наскільки ця загроза є реальною, з Києва (чи то Донецька), певно, важко судити.

      А втім експерти не виключають, що конфлікт залагодять на грунті задоволення інших апетитів ІСД. Його представник у Польщі Костянтин Литвинов підкреслив, що корпорація готова брати участь у польській приватизації, проте спочатку необхідно справедливо вирішити питання щодо «Гути Ченстохової», йдеться в повідомленні радіо «Дойче Велле». Проте не слід скидати з терезів, що заступник міністра польського міністерства майна у березні наголосив, що виключає можливість входження ІСД до металургійного об'єднання Polski huty stali.

      Що ж до фінансового товариства «Сілезія» , то, як повідомило радіо «Свобода», там відмовилися коментувати інформацію про рішення окружного суду доти, доки відповідного рішення не ухвалить правління товариства, а потім його ще й повинні схвалити збори акціонерів. Коли це станеться, теж ніхто не брався стверджувати достеменно. Отож справа потрапила у міцні тенета відразу трьох гравців — Феміди, польського чиновництва, яке вже пересіло під прапори ЄС, та політиків. Останнім відводиться роль «хору», як у давньогрецьких трагедіях. Тобто роль тла, на якому розгортаються події. Президент Польщі Александр Кваснєвський запевнив, що процес приватизації «Гути Ченстохової» взяв під особистий контроль. Він дипломатично заявив: «Якщо в цій справі було б можливо надати хоча б дещицю політичної підтримки, я б вітав цей контракт з ІСД як відкриття абсолютно нових можливостей». Мабуть, він насамперед мав на увазі шанс, який буде надано цій корпорації знову помірятися силами з LNM.