Мабуть, найтяжчий період у житті людини — це старість. Чудово, коли вона проходить у турботах про дітей–онуків. А коли ти геть самотній? Мізерна пенсія та ще й хвороби з усіх боків обсіли. Чи значно гірший варіант: є й діти, й онуки, але ти їм не потрібен. І доживаєш вік один, як палець...

Моя 82–річна сусідка, яка рік тому поховала чоловіка, скрушно хитає головою: «Уявляєш, цілий день удома сама й сама, навіть заговорити ні з ким. Розмовляю з фотографіями на стінах. Мабуть, із глузду з’їжджаю»... Свою єдину доньку баба Ольга у 1941–му відвезла до родичів першого чоловіка в Росію. А сама юною медсестричкою пішла на фронт. Коли повернулася за дочкою, дівчинка вже підросла і... навідріз відмовилася кудись їхати iз зовсім не знайомою їй жінкою. «Я навіть не знаю, чи жива моя донька...».

Нинішня влада таки мусила оприлюднити свої наміри щодо пенсійної «революції», про яку останнім часом тільки й мови. Проект реформи, яку писали в Кабміні в режимі справжньої секретності, нарешті вивісили на сайті Верховної Ради України. Із цим законопроектом влаштували справжні шпигунські ігри: зареєстрували його тихцем (Володимир Литвин обмовився, що такий документ є), лише через 10 днів оприлюднили. «Регіонали» ж виправдовуються за непопулярні пенсійні наміри: мовляв, це ще не остаточний варіант реформи, буде ще й загальнодержавне обговорення. Завтра ж у парламенті реформу представлятиме відповідальний за неї віце–прем’єр Сергій Тігіпко.

Експертів законопроект не надто тішить. «Уряд впроваджує цю реформу тільки для того, щоб отримати кредит МВФ і збалансувати бюджет Пенсійного фонду. Хоча мав би ставити інші завдання — як покращити життя наших громадян», — каже експерт із питань соціальної політики, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики Павло Розенко.

Основні ж нововведення від пенсійної реформи наступні.