Урочистості з цієї нагоди за участю керівництва міста, священиків і громадськості відбулися в неділю, на свято Миколая Чудотворця, у Галереї мистецтв, структурним підрозділом якої з 1999 року став Полтавський художній музей. Туди ще в 1971 році за розпорядженням обласного управління культури з розташованої у Диканьці знаменитої Миколаївської церкви, яку в 1963 році перетворили на Музей атеїзму, перевезли унікальну безцінну історичну реліквію — чудотворну ікону святого Миколая. Саме ту, до якої неодноразово припадала мати майбутнього генія Миколи Гоголя Марія Іванівна в надії народити живого і здорового сина після двох попередніх невдалих пологів, коли діти народжувалися мертвими. За такого духовного «посередництва» і заступництва Миколи Угодника Господь почув її щирі молитви. Тож сина назвали Нікошею–Миколкою, а з подарованим ненькою у рідній Василівці образом небесного покровителя він уже не розлучався...

На західній околиці Івано–Франківська, в селі Крихітці, вже п’ять років діє «Містечко милосердя святого Миколая», яким опікуються черниці монастиря Воплоченого Слова. Три роки тому, в переддень найбажанішого для української малечі свята, «УМ» побувала в цій оазі доброти. Тоді в містечку, а точніше в переобладнаному приміщенні колишнього дачного будинку, перебувало 20 дітлахів із неблагополучних сімей, кілька нужденних мам та одиноких перестарілих. За час, що минув відтоді, від охочих там оселитися не було відбою, проте через брак житлової площі сестри–монахині змогли додатково прилаштувати у своїх скромних апартаментах лиш десяток малюків.