Якби рік тому хтось розповів ветеранові Великої Вітчизняної війни, одеситу Георгію Безпечному, що він зможе спокійно хрумтіти сухарями, гризти свіжі яблука та моркву, хто б у це повірив? Не маючи в роті жодного зуба, дідусь упродовж тривалих років користувався пластмасовим протезом — громіздкою конструкцією, яку на ніч треба класти в склянку з водою. Протез ранив ясна, муляв, навіть коли дідусь жував кашу. Які тут яблука... Але 84–річному ветеранові несподівано пощастило. Цього року він безкоштовно отримав вартісні штучні «зуби», які практично не відрізняються від справжніх. Це сталося в рамках акції «Якість життя для наших батьків», організованої Асоціацією імплантологів України. Завдяки акції, яка пройшла в Сімферополі, Києві, Одесі, Львові, Севастополі, Харкові, омріяні зуби отримали вже 125 ветеранів. Лікарі за власні гроші приїжджали з різних куточків держави, брали свої інструменти, витрачали з сімейного бюджету кошти на готель та харчі. Дорогі імплантати безкоштовно надали фірми–виробники. А діагностичні кабінети, палати й операційні на базі обласних лікарень та військових госпіталів запропонували МОЗ та Міноборони.

Журналістка «УМ» зустрілася з ініціатором акції — президентом Асоціації імплантологів України, доктором медичних наук, професором Ярославом Заблоцьким. І дізналася, як його мама вплинула на долю ветеранів, як це — мати в роті два «мобільні телефони», і чим протези на штифтах кращі за щелепи у склянці.