Гіркий «миколайчик» від Ліни Костенко

17 грудня, в останній робочий день перед святим Миколаєм, шанувальники літератури отримали царський подарунок — у видавництві «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га» вийшов друком прозовий дебют великої поетеси Ліни Костенко «Записки українського самашедшого». «Цей «миколайчик» він не дуже солодкий, — сказала на прес–конференції в агенції «Укрінформ» Ліна Костенко. — Може, це подарунок, який не всім сподобається, більше того, може, цей подарунок не сподобається ні тим, ні тим, ні аж тим, але я свідомо на це пішла, бо колись треба скинути з себе останні ілюзії». Несподівано Ліна Василівна наговорила купу компліментів на адресу вітчизняних медійників. «Коли я працювала над книжкою, я зайшла на вашу журналістську територію. Мені потрібно було дуже багато інформації — від локальної, тутешньої, до глобальної, світової, мені потрібні були ви. Ви цього не знали, але оскільки я зсередини бачила вашу роботу, то я вже знала долі журналістські — від долі Гонгадзе до долі Тараса Процюка, який загинув у Багдаді від американського танка і його викинуло вибуховою хвилею з 16 поверху просто в кімнату, де просто журналісти. А той Деніел Перл, якого викрадено було в Пакистані, чи той Хосе, який разом із Тарасом загинув. Я побачила, що без журналістів це суспільство пропаде. І на сьогодні, я думаю, ця ситуація тримається на тому, що ви не здалися».

Роман «Записки українського самашедшого» — це панорамне полотно життя України і світу на рубежі третього тисячоліття очима 35–річного вітчизняного програміста. До слова, син Ліни Василівни Василь — за фахом програміст, і тому письменниця добре обізнана з середовищем цих «розумних, сучасних і дуже ерудованих молодих людей». За словами авторки, головний герой — «це справжній тип українського мужчини, якого я дуже люблю і завжди впізнаю. У наш абсурдний час справжня людина або бореться, або вішається, або просто нидіє. Мій герой — рефлексуючий інтелігент, він не бореться». Але є в романі персонаж, якому Ліна Костенко передала свої думки, і цей чоловік не з найлагідніших. Писання від чоловічого імені не давалося легко, тому iз «Записок» відбрунькувався ще один роман — від імені дружини головного героя, котра працює над кандидатською дисертацією про Гоголя (привіт класику з його «Записками сумасшедшего»). Ще в роботі у Ліни Костенко — «чорнобильська книжка», це документально–публіцистична проза на основі багаторічних експедицій письменниці в колі однодумців у «зону лиха». За час, поки писалися «Записки» — а це 10 років, паралельно народилися двi книжки нових віршів, адже, як каже Ліна Костенко: «Я завжди працюю». До речі, на початку 2011 року у видавництві «Либідь» вийде поетична книжка Ліни Костенко «Ріка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій. На прес–конференцію в «Укрінформ» співробітники видавництва принесли її верстку. За словами директора видавництва Олени Бойко, спочатку вона концептуально була задумана як «Пори року», за цим принципом підбиралися i вірші, потім Ліна Василівна передумала і разом із донькою Оксаною Пахльовською, яка є упорядником книжки, зробила трохи інший підбір поезій. І головне — книжка вийде разом із диском, на якому свої поезії читатиме сама Ліна Василівна. Цього тижня якраз має відбуватися запис.

«Записки українського самашедшого» теж мали вийти в 2011, у книжці 2011 і зазначений як рік видання — ніхто не вірив, що з кінця листопада, коли рукопис надійшов у видавництво, до кінця року можна підготувати і надрукувати 416–сторінкову книжку. Але «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га» зробила неможливе —видавництво підготувало і надрукувало частину тиражу за три тижні. У Івана Малковича були на те свої причини. «45 років iз року в рік до нашої хати приходив Миколай, — сказав Іван Антонович «УМ», — і чомусь він мав риси мого тата. Цього року Миколай, очевидно, забрав його до себе, і я хотів до Миколая зробити щось виняткове, особливу книжку. Тому ми й старалися встигнути». У п’ятницю сенсаційну книжкову новинку продавали в кількох книгарнях Києва, в тому числі й на книжковому ярмарку в Українському домі. Коли натовп людей із прес–конференції прибіг туди, 200 перших примірників уже розхапали, а наступні обіцяли привезти за годину, і люди терпляче вишикувалися в чергу. По кілька десятків примірників розібрали різні магазини, а в п’ятницю, 24 грудня, у видавництво мають привезти решту десятитисячного тиражу.

У січні презентація «Записок» відбудеться у восьми містах України. За нашими даними, Ліна Василівна захотіла обов’язково побувати в Ніжині, місті, де вчився Микола Гоголь, у Львові і Дрогобичі, а взагалі маршрут поїздки тримається в таємниці. Відомо, що з 3 січня у Київ приїздить донька Ліни Костенко — письменниця, літературознавець Оксана Пахльовська (вона живе в Італії), і супроводжуватиме маму в цьому презентаційному турне. Не взяти в цей маршрут знімальну групу було б неприпустимим злочином перед історією, і, ймовірно, зустрічі письменниці з читачами в різних містах фіксуватиме камера відомого українського режисера і приятеля Ліни Костенко Леоніда Мужука.

ДОВІДКА «УМ»

Поема Ліни Костенко «Берестечко» з ілюстраціями Григорія Якутовича, видана «Либіддю» у 2010 році, мала загальний тираж 14000 примірників, а збірка «Гіацинтове сонце», яку впорядкувала Ольга Богомолець, розійшлася тиражем 5000 примірників, на додруковування додаткового тиражу, за словами директора видавництва «Либідь» Олени Бойко, пані Богомолець згоди не дала.

ДО РЕЧІ

Наступного року у видавництві «Либідь» має вийти монографія про Ліну Костенко «Є поети для епох» авторства Івана Дзюби. Швидше за все, книжка вийде ближче до ювілею Івана Михайловича — 26 липня 2011 року йому виповниться 80.