Захворів? Сиди вдома!

Сьогодні в усіх великих містах України можна побачити на вулицях плакати і сіті–лайти з інформацією про грип. Поради від фахівців МОЗу та ЮНІСЕФ дуже прості: «Захворів? Сиди вдома!», «Уникай скупчення людей», «Повноцінно харчуйся», «Відсипайся» тощо. Скептики кажуть, що це — нераціональне витрачання грошей. Мовляв, люди і так знають, що при хворобі треба нормально спати. А спеціалісти, навпаки, переконані: хоч населення і знає про методи профілактики грипу і про банальні правила поведінки під час хвороби, фактично цього ніхто не дотримується. Причому трудоголіки у першу чергу наражають оточуючих на небезпеку. Як пояснили «УМ» лікарі, найбільш інтенсивно віруси грипу виділяються від хворого в перші два–три дні після початку захворювання. На десятий день хвороби людина, як правило, стає не заразною. Можливо, якщо українці про це дізнаються більше, вони не будуть переносити грип на ногах і «наділяти» інфекцією колег та попутників у транспорті.

Один чих — 100 тисяч мікробів на свободі

«На словах ми всі нібито розуміємо, що хворіти на грип, якщо це легка форма, краще вдома, — каже лікар–терапевт Олександр Ляшенко. — Але що виходить на практиці? Людина більше боїться втратити роботу чи отримати догану від начальства, ніж заразити половину трудового колективу та десятки попутників у метро чи «маршрутці». У такому стані людина не відчуває, яку небезпеку несе для навколишніх. У перші два–три дні, коли вірус найактивніше виділяється в середовище, треба уникати контактів зі здоровими людьми. Натомість хворий, наковтавшись таблеток та порошків, вирушає на роботу, розприскуючи чималі порції заразного «аерозолю».

Коли хвора людина кашляє або чхає, з її рота вилітають крапельки слини та мокротиння з вірусними частками. На короткий час навколо хворого виникає найнебезпечніша у плані зараження зона радіусом два–три метри із максимальною концентрацією інфекційної суміші. Найбільші і найважчі краплі досить швидко осідають. Якщо здорова людина вдихне таке повітря, то «посадить» купу вірусів собі на слизову носоглотки. А за яким сценарієм будуть розвиватися подальші події, залежить, насамперед, від місцевого імунітету в носі. Якщо захисні клітини відразу повбивають вірусні частки, хвороби не буде. Якщо ж вірус закріпиться на слизовій і буде розмножуватися, почнеться запалення. Репродукція вірусів відбувається з надзвичайно високою швидкістю: уже через вiсiм годин інфекційне потомство лише одного віріона досягає 100, а до кінця першої доби — понад тисячі.

Експериментально підтвер­джено, що життєздатність, вірулентність та інфекційні властивості вірусу грипу зберігаються в повітрі приміщень протягом 2—9 годин. На папері, картоні, тканинах — 8—12 годин, на металевих предметах і пластмасі — 24—48 годин. Після контакту з інфікованою поверхнею віруси грипу залишаються життєздатними і вірулентними на шкірі рук протягом 8—15 хвилин, на поверхні скла — до 10 днів. Чим холодніше та вологіше повітря, тим довше живе в приміщенні вірус, а чим тепліше та сухіше, тим швидше вірус гине.

Як зазначає Олександр Ляшенко, грип не був би настільки масовим захворюванням, якби не його здатність дуже легко передаватися від хворої людини до здорової. Причому немає великої різниці — чи хворий кашляє, чхає чи просто голосно розмовляє. Вірусні частки однаково вилітають із рота разом із мікрокрапельками вологи. При звичайній розмові збудник захворювання «розпльовується» на радіус близько метра, при чханні та кашлі — до 3,5. При цьому за один чих у повітря вилітають 5—150 тисяч віріонів. Якщо йдеться про замкнене приміщення (наприклад, кабінет, офіс), то шанси підчепити заразу від хворого колеги дуже зростають. Дослідження свідчать, що лише за один день такий «трудяга» може нагородити інфекцією десятки людей.

Стінки капілярів — ніби решето

Цікаво знати, що збудник грипу розмножується тільки в живій клітині організму, але далеко не в кожній. Вірус влаштований так, що він може залізти й поселитися в клітинах епітелію, які вистилають слизову дихальних шляхів. Тому основні вхідні ворота інфекції — це носоглотка. Потрапивши всередину клітини, «загарбник» перепрограмовує її на виробництво вірусу грипу і використовує всі ресурси клітини, аж поки вона не загине від виснаження.

Новоспечені віруси вселяються в сусідні клітини, накопичуються в навколоклітинному просторі, потрапляють у лімфу та кров, а з цими рідинами розносяться по всьому організмовi, захоплюючи все більшу і більшу територію. За даними вірусологічних досліджень, токсини, які утворюються в результаті життєдіяльності вірусних часток, шматки зруйнованих клітин — усе це отруює організм, стає причиною лихоманки та порушення координуючих дій нервової системи. Як наслідок — спотворення нормальних реакцій організму, алергія, запаморочення, сплутаність свідомості, головні болі, загальна слабкість та втрата сил, характерні для грипу. Крім того, від отрути страждають стінки найтонших кровоносних судин і капілярів — вони стають схожими на решето. Тому в дітей, хворих на грип, нерідко тече кров із носа. А в стареньких бабусь, дідусів, у пацієнтів із гіпертонією нерідко бувають крововиливи на тлі грипу.

Нежить — небезпека для нирок

Утім на цьому неприємності, спричинені грипом, не закінчуюються. Організм кидає всі сили на боротьбу з вірусом, тому значно зменшується активність білих кров’яних тілець та фагоцитів у захопленні і перетравленні бактерій та шкідливих відходів організму. «Залишені без нагляду» бактерії на радощах починають неконтрольовано розмножуватися, і до грипозної інфекції можуть приєднатися різні загострення хронічних болячок. Наприклад, у людини хронічний тонзиліт (ангіна). У стані ремісії бактерії тихо–мирно сплять у мигдаликах, не завдаючи нікому особливої шкоди. Або ж, як у випадку із хронічним пієлонефритом, інфекція «жевріє» в нирках. Поки імунна система працює злагоджено, патогени не завдають руйнівного удару. Однак при грипі зникають цілі поля бар’єрних клітин. І бактерії вільно пробиваються до годівнички з поживними речовинами, починають бурхливо розмножуватися. Саме це призводить до виникнення ускладнень, до появи додаткових запальних вогнищ у легенях, у пазухах носа, внутрішньому вусі, нирках, інших органах. Якщо такого пацієнта адекватно не пролікувати, він може навіть померти від ускладнень.

Тому, як наголошує терапевт Олександр Ляшенко, під час грипу дуже важливо дотримуватися всіх рекомендацій лікаря. Не виходити без великої потреби на вулицю, приймати ліки за визначеною схемою, не виконувати фізичних вправ (щоб не перевантажувати серце та судинну систему), на деякий час відмовитися від м’ясних, жирних, смажених страв, багатокомпонентних наїдків, складних для травлення. «Треба пити якомога більше рідини — чаю із суміші різних трав, журавлиного морсу, різноманітних компотів. Тоді ви зможете хоч трохи захистити нирки від запального процесу, — радить пан Ляшенко. — Якщо через орган фільтрації буде проходити велика кількість рідини, вся грипозна отрута (самі віруси, мертві клітини, уламки імунних комплексів тощо) виходитиме з сечею. А при нестачі вологи грипозні токсини негативно впливають на судини нирок, порушують місцевий імунітет і звільняють дорогу для бактерій, що спричиняють запалення нирок».

ФАКТ

При одному акті чхання утворюються тисячі крапельок, що містять від 5 до 150 тисяч патогенних мікроорганізмів.

НА РАЗІ

Як інформує МОЗ, на разі незначне перевищення епідпорогів грипу та ГРЗ зафіксоване на 142 адміністративних територіях (наприклад, у Криму — на 4%, на Донеччині — на 9%. Але в окремих районах дев’яти областей епідпоріг перевищено більше, ніж на 50% (місто Армянськ, що у Криму; Ладижин, що на Вінниччині; Карлівський район Полтавської області тощо). На цих територіях уведено протигрипозний режим.

Всього в Україні введені обмежувальні заходи в 609 школах та 95 дитячих дошкільних закладах (із них у Полтавській області — 125, у Львівській — 248). У Чернівцях, містах Дубно та Острог (Рівненської області), Дрогобичі (Львівської області), Львові припинено заняття в усіх школах.

ПОРАДИ МОЗ

Як зазначають у Міністерстві охорони здоров’я, вірус грипу небезпечний, але не всесильний. Можна легко уникнути зараження грипом навіть під час епідемії, якщо дотримуватися простих речей:

1. Уникати скупчень людей, аби зменшити вірогідність контактів із хворими. Річ у тім, що деякі люди є заразними навіть до появи очевидних симптомів.

2. Регулярно провітрювати приміщення і робити вологе прибирання як у помешканні, так і в робочих приміщеннях. Це слід робити, щоб не залишати навколо себе живі віруси й бактерії, які можуть бути активними упродовж кількох годин після перебування у приміщенні хворої людини.

3. Повноцінно харчуватися, висипатися, уникати перевтоми — для підвищення опірної здатності організму. Це збільшить шанси запобігти як зараженню, так і важким формам хвороби та її ускладненням.

4. Мати чисті руки. Інфекція потрапляє в організм через рот, ніс та очі, яких ви час від часу торкаєтесь руками. Тими ж руками ви тримаєте гроші чи тримаєтеся за поручні, де кілька годин зберігаються в активному стані віруси і бактерії, що залишилися від дотиків рук інших людей. Тому треба часто мити руки з милом або обробляти їх дезінфікуючим гелем зi вмістом спирту.

5. Користуватися тільки одноразовими паперовими серветками і рушниками як після миття рук, так і для того, щоб прикрити обличчя під час кашлю, а також при нежиті. Використані серветки треба одразу викидати у смітник, оскільки вони також можуть стати джерелом зараження. Багаторазові серветки та рушники, особливо у громадських місцях, суттєво підвищують ризик зараження і поширення інфекції.