Війна: поза досвідом класики
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Сінтія Марчелле, Оквуї Енвезор та Даніель Бірнбаум. (Фотографія надана PinchukArtCentre.)
Минулої п’ятниці в приміщенні академічного Театру імені Івана Франка вирішилася інтернаціональна інтрига на 100 тисяч доларів. Міжнародна премія в галузі сучасного мистецтва Future Generation Art Prize 2010, заснована Фондом Віктора Пінчука для молодих художників (до 35 років), знайшла свого героя. Точніше, героїню — із 21 номінанта з короткого списку премії журі, яке складалося винятково з гучних імен (Даніель Бірнбаум, Оквуї Енвезор, Юко Хасегава, Іво Мескита, Екхард Шнайдер, Роберт Сторр, Аі Вейвей), вибрало роботу бразильської художниці Синтії Марчелле — відеотриптих із ландшафтним перформенсом, де люди і трактори в такт музиці здійснюють синхронні, багато разів повторювані, рухи, а зафіксованим «результатом», якщо в contemporary art ще існує таке поняття, крім власне процесу, стають геометричні фігури на місцевості. Директор художньої академії Stadelschule Art Academy у Франкфурті–на–Майні, він же директор Венеційської бієнале 2009, він же голова журі Даніель Бірнбаум, побачив у фільмах Сінтії «дивовижно вдале поєднання хореографічного ландшафту і перформенсу». Тепер, коли ви знаєте, що шукати в роботі на 100 тисяч доларів, можна спеціально піти в PinchukArtCentre — виставка фіналістів премії триватиме до 9 січня. 60000 доларів бразильська художниця може потратити на власний розсуд, а 40000, призначені для роботи над новими проектами, чудово згодяться для свіжих ландшафтних експериментів. Спеціальну премію — 20 тисяч доларів на професійне стажування — отримав 30–річний румунський художник Мірче Ніколае за роботу, також пов’язану з простором — тепер урбаністичним. Мірче за допомогою 4 кіосків, встановлених у Бухаресті з 1990–го до 2000 року, а також відео– та інсталяцій намагався передати історичні, політичні, приватні та інші процеси в Румунії.
Вибір журі — найяскравіший доказ різниці менталітетів і поняття новизни в сучасному мистецтві, адже на роботи переможців українські експерти і фахівці не звертали особливої уваги. Натомість усі відзначали шанси на перемогу українця Артема Волокітіна, єдиного художника, який представив живопис. Його зображення людського тіла в різних його стадіях і в різному віці, відношення тіл близьких людей, його актуальний неореалізм завжди знаходить відгуки у відвідувачів виставок, але проект переможця аналогічної вітчизняної премії від Фонду Віктора Пінчука не впав в око міжнародним експертам. Та й по всіх розкладах, присудження першої міжнародної премії «своєму» виглядало б «некомільфо» і потягло б за собою звинувачення в містечковості.
Зате букет арт–знаменитостей, які відгукнулися на запрошення Віктора Пінчука (до слова, він сьогодні святкує своє 50–річчя), тягне на рекорд. У PAC підкреслюють, що вперше на одній сцені зустрілися такі зірки contemporary art, як Андреас Гурскі, Джефф Кунс, Деміен Херст і Такаші Муракамі, для модного світу архіважливо, що культова дизайнерка Міуччіа Прада тепер знає, де знаходиться Україна — на церемонію вона прилетіла як засновниця мистецького фонду Prada і член Міжнародної ради Future Generation Art Prize. Трьох директорів найвпливовіших музеїв світу — Річарда Армстронга (музей Соломона Гуггенхайма) Альфреда Пакемана (Центр Помпіду), Ніколаса Сероту (музей Tate) українські художники могли «зачарувати» на afteparty. Вести церемонію вручення запросили британця Тіма Марлоу, якому «асистувала» ведуча з каналу Віктора Пінчука Ольга Фреймут, а модний китайський художник Аі Вейвей передав відеозвернення–напуття для молодих художників із 20 країн світу.
Наступного року Фонд Віктора Пінчука шукатиме зірок українського сучасного мистецтва, а в 2012 — FGAP знову оголосить «Алло, ми шукаємо таланти» по всьому світу. Щоб потім, як кінофестиваль «Молодість», пишатися своїми відкриттями.
Іще 2014-го рецензіями на воєнну прозу пішло гуляти камлання: «Де наші Ремарки і Гемінґвеї?». >>
Скасувати оголошення конкурсу на отримання премії від ЮНЕСКО із назвою «Міжнародна премія ЮНЕСКО-Росії імені Менделєєва з фундаментальних наук», закликає Національний музей історії України. >>
«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої. Цей принцип діє щодо будь-якого часу доби». >>
Нещодавно видатну споруду архітектора Владислава Городецького — костел святого Миколая в Києві, яка постраждала від пожежі ще у вересні 2021 року і від російської атаки наприкінці 2024-го, — було офіційно передано римсько-католицькій парафії у безоплатне користування строком на 50 років. >>
«Чутливий наратор» — це назва 30-сторінкової промови Ольги Токарчук по врученні їй Нобелівської премії. >>
Державний реєстр розшукуваних культурних цінностей розпочав роботу в Україні, зокрема вже підготовлені понад 6 тисяч відповідних форм для внесення об’єктів до нього. >>