Михайло Демцю й «Гуцулка Ксеня». (Фото надане галереєю «Мистецька збірка».)
В історичних двориках центрального Києва, де заховалася галерея «Мистецька збірка», відкрилася вельми приємна виставка. Найбільша удача цієї експозиції, що вона грає на контрасті з погодою: на вулиці — сіро й мокро, а у приміщенні галереї — сонячно й тепло. Це ефект від картин львівського художника Михайла Демцю: його роботи яскраві, насичені вітамінними кольорами помаранчевих, жовтих, червоних, зелених відтінків, великі й виписані крупними мазками у стилі експресіонізму. Але художник переконаний, що його картини можна не тільки бачити, а й чути: «Вони дзвінкі, адже кольори повинні бути дзвінкими — такий стан моєї душі».
На виставці представлені найновіші роботи Демцю, які водночас є літописом його життя. «Венеція», «Лондон», «Монако», «Іспанський вечір», «Вечір у Бретані» — це все пункти весняно–літніх автоподорожей художника по Європі, що надихають його на створення колоритних пейзажів. Доповнює «європейську лінію» пара картин із національною тематикою — «Гуцулка Ксеня» й «Гуцул із люлькою», у яких вчувається відгук традиційних гуцульських розписів по кераміці й на склі. А вже на весну художник готує дійсно звукову експозицію. Серія «Джаз, вулиці Сен–Жермен» складатиметься з реалістичних портретів й абстрактних полотен. Виставка запланована у Музеї Шевченка.
P. S. Виставка діє з 9 грудня по 30 грудня. Галерея «Мистецька збірка» працює щодня, крім понеділка й вівторка.
Крім живопису, Михайло Демцю займається розписом по кераміці. У 2004 році це захоплення вилилося у співпрацю із відомим німецьким брендом Rosenthal, для якого художник створив сервіз «Петербург» у фірмових яскравих кольорах. «Дехто нарікав, як це львів’янин і малює Петербург, — сміється автор. Проте замовники залишилися задоволеними й на спеціальній виставці у Франкфурті–на–Майні виставили cервіз Демцю поряд із роботами Енді Уорхола, прикрашеними фірмовими банками Coca–Cola.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Нова збірка оповідань Владислава Івченка «Книга втрат і нестач» (К.: Темпора, 2024) — що в ній нового, як порівняти, скажімо, з двома попередніми, «Спочатку їх було шістдесят» та «Після 24-го» (обидві — 2022 р.)? >>
На Житомирщині в селищі Червоне будинок-садибу Терещенка, що є пам'яткою архітектури місцевого значення, остаточно повернули з приватної у державну власність. У 2000 році палац та частину території безкоштовно передали у користування, а далі у приватну власність УПЦ (МП). >>
У міланській галереї Centro Brera в Італії, в понеділок 18 листопада, відкрили виставку українських мисткинь "Вицвілі кольори" (Colori Spenti). Експозиція представляє роботи художниць, що постраждали від російського вторгнення. >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
«Українське радіо» 16 листопада святкує 100 років мовлення і День працівників радіо, телебачення та зв'язку України. >>
