Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Михайло Демцю й «Гуцулка Ксеня». (Фото надане галереєю «Мистецька збірка».)
В історичних двориках центрального Києва, де заховалася галерея «Мистецька збірка», відкрилася вельми приємна виставка. Найбільша удача цієї експозиції, що вона грає на контрасті з погодою: на вулиці — сіро й мокро, а у приміщенні галереї — сонячно й тепло. Це ефект від картин львівського художника Михайла Демцю: його роботи яскраві, насичені вітамінними кольорами помаранчевих, жовтих, червоних, зелених відтінків, великі й виписані крупними мазками у стилі експресіонізму. Але художник переконаний, що його картини можна не тільки бачити, а й чути: «Вони дзвінкі, адже кольори повинні бути дзвінкими — такий стан моєї душі».
На виставці представлені найновіші роботи Демцю, які водночас є літописом його життя. «Венеція», «Лондон», «Монако», «Іспанський вечір», «Вечір у Бретані» — це все пункти весняно–літніх автоподорожей художника по Європі, що надихають його на створення колоритних пейзажів. Доповнює «європейську лінію» пара картин із національною тематикою — «Гуцулка Ксеня» й «Гуцул із люлькою», у яких вчувається відгук традиційних гуцульських розписів по кераміці й на склі. А вже на весну художник готує дійсно звукову експозицію. Серія «Джаз, вулиці Сен–Жермен» складатиметься з реалістичних портретів й абстрактних полотен. Виставка запланована у Музеї Шевченка.
P. S. Виставка діє з 9 грудня по 30 грудня. Галерея «Мистецька збірка» працює щодня, крім понеділка й вівторка.
Крім живопису, Михайло Демцю займається розписом по кераміці. У 2004 році це захоплення вилилося у співпрацю із відомим німецьким брендом Rosenthal, для якого художник створив сервіз «Петербург» у фірмових яскравих кольорах. «Дехто нарікав, як це львів’янин і малює Петербург, — сміється автор. Проте замовники залишилися задоволеними й на спеціальній виставці у Франкфурті–на–Майні виставили cервіз Демцю поряд із роботами Енді Уорхола, прикрашеними фірмовими банками Coca–Cola.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Монету у формі писанки випустив Королівський канадський монетний двір. Авторами дизайну стали канадець українського походження Дейв Мельничук – член Українського музею Канади у Торонто, та Стівен Розаті. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Я дозволила собі перефразувати слова героїні драми Лесі Українки «Лісова пісня» Мавки. Бо саме так хочеться сказати про Тараса Шевченка – знаного українця, але разом з тим велета духу, відомого >>