Урядова «перестраховка»

18.05.2004

      Цього року уряд продовжить практику заставних закупівель зерна, яку розпочав два роки тому. Минулого тижня уряд затвердив рівень заставних цін на зерно цьогорічного урожаю. Отже, згідно з постановою Кабміну «Про заходи щодо проведення заставних операцій із зерном врожаю 2004 року», заставні ціни (без урахування ПДВ) будуть такими:

пшениця м'яка третього класу — 650 гривень за тонну,

пшениця м'яка четвертого класу — 550 грн./т.,

пшениця м'яка п'ятого класу — 450 грн./т.,

пшениця м'яка шостого класу — 420 грн./т.,

жито групи «А» — 420 грн./т.,

кукурудза фуражна — 400 грн./т.,

насіння соняшнику — 750 грн./т.,

гречка — 550 грн./т.,

ячмінь першого класу — 390 грн./т.,

ячмінь другого класу — 385 грн./т.,

ячмінь третього класу — 380 грн./т.,

овес першого класу — 350 грн./т.,

овес другого класу — 330 грн./т.,

овес третього класу — 310 грн./т.

      Згідно із Законом «Про зерно та ринок зерна», прийнятим позаминулого року, заставна закупівля — гарантована державою ціна на зерно, що відшкодовує середньогалузеві нормативні витрати на його вирощування і забезпечує товаровиробнику певний прибуток, достатній для відтворення його виробництва. На практиці це виглядає так: товаровиробник продає ДАК «Хліб України», яка, за законом, є агентом із закупівлі, зерно за заставною ціною, але при цьому має право власності на нього. Отже, зерно лише зберігається певний термін у «коморах» ДАКу, і з першої ж вимоги власника, наприклад, у разі знаходження ним вигідного покупця, відразу ж віддається назад. При цьому із виробника вираховується певна сума за зберігання (це може бути від трьох з половиною до п'яти гривень за місяць за одну тонну збереженого зерна). Підтверджуватиме правомiрність заставної купівлі зерна спеціальний документ — складське свідоцтво, яке заміняє форму № 13. При поставці зерна на зерновий склад товаровиробник отримує складське свідоцтво встановленого зразка, яке забезпечує гарантії збереження якісних та незмінних кількісних параметрів зерна. Після цього складські свідоцтва передають державному агенту як підтвердження передачі зерна на зберігання. Впродовж трьох днів державний агент перераховує виробнику зерна його вартість. Найбільший термін, впродовж якого аграрії зможуть викупити зерно, — вісім місяців. Якщо за цей період гроші за зберігання не будуть внесені — воно автоматично переходить у власність державного агента із закупівлі. Таким чином, мiркують в уряді, селяни будуть упевнені хоча б у мінімальному відшкодуванні затрат та мінімальному прибутку, достатньому для відтворення виробництва. Тобто якщо навіть зерно за вигідною їм ціною продати не вдасться, виробники матимуть грошові ресурси на наступну посівну.

      На даний момент ДАК «Хліб України» має 55 мільйонів гривень на заставні закупівлі. Проте аграний блок уряду сподівається, що виробники мерщій кинуться здавати зерно за такою схемою. Отже, міністр Віктор Слаута впевнений, що шляхом внесення змін до держбюджету на поточний рік ДАК «Хлібу України» вдасться залучити іще вчетверо більше. «Іще на 200 ми дуже надіємось», — сказав він.

      Раніше уряд доручив «Хлібу України» обов'язково викупити півмільйона тонн зерна за заставними закупівлями. Іще мільйон тонн має бути закладено до Державного резерву як інтервенційний фонд на випадок форс-мажорних обставин (наприклад, таких, які стались минулого року). Зараз віце-прем'єр Іван Кириленко прогнозує, що, скоріше за все, ДАК «Хліб України» «затарюватиметься» ячменем, а Держрезерв — продовольчою пшеницею. На його думку, це дасть можливість викупити якомога більше зерна, зекономивши кошти. Регіональні резерви за настійливим проханням уряду мають закласти до своїх «комор» 1,6 мільйона тонн продовольчого зерна.

      І вже зараз уряд починає ділити шкуру невбитого ведмедя, тобто незібраного урожаю, оприлюднюючи свої наміри завадити ціновим коливанням на ринку зерна наступного маркетингового року. Зараз голова аграрного блоку уряду Іван Кириленко прогнозує, що ринкова ціна на зерно, зокрема на пшеницю третього класу, буде вище заставної щонайменше на 13 відсотків, тобто від 750 до 800 гривень за тонну.

  • І хліб, і до хліба

    Станом на 23 травня, за інформацією прес-служби Мінагрополітики, ярі зернові та зернобобові культури з кукурудзою при прогнозі 7,3 млн. га посіяли на площі 7 млн. га, суттєво перевершивши минулорічні показники. >>

  • Японський трактор у лізинг

    Як свідчить моніторинг ринку останніх років, найбільшою популярністю в українських аграріїв сьогодні користується техніка виробництва США. І рiч не тільки в тому, що засновника всесвітньо відомої компанії «Джон Дір» наші фермери сприймають як свого рідного інженера-емігранта Івана Козу. Американська техніка справді добре зарекомендувала себе в полях України. >>

  • Аграрна арифметика

    Міністерство аграрної політики і продовольства України сформулювало ключові напрями, за якими найближчим часом відбуватиметься реформування галузі. Комплексний стратегічний план, в основу якого їх і покладено, отримав назву «3+5». >>

  • Наша риба впіймала шхуну

    Апеляційний суд Одеси минулого тижня виніс остаточне рішення про конфіскацію на користь нашої держави турецької рибопромислової шхуни ZOR та близько п’ятнадцяти кілометрів сіток — знаряддя лову. Шхуна назавжди залишається в Україні. >>

  • Росіяни хочуть солі?..

    Росспоживнагляд дозволив українському державному підприємству «Артемсіль» відновити постачання солі до Росії. Очікується, що підприємство постачатиме до Росії 170 тисяч тонн солі щороку. Росспоживнагляд повідомив Федеральну митну службу про допуск продукції з 10 травня. >>