Земляну фортецю, споруджену орієнтовно в 1735—1737 роках, знайшли активісти громадської організації «Нова археологічна школа». Її керівник Олег Тубольцев акцентує, що майже нічого не довелося розкопувати: наштовхнулися, трішки заглибившись у ґрунт, — і почали дивуватися. Тому, передовсім, що «дитя» війни двох імперій, Османської та Російської, уціліло майже повністю. Хоча знахідці — щонайменше 270 років.
Укріплення уціліло, судячи з усього, тому, що за радянських часів його, слава Богу, не помітили і не зруйнували — як це було в СРСР з багатьма пам’ятками. Пан Тубольцев каже, що поросла травою колишня фортеця наразі своєю формою нагадує зірку з низки насипів, які можна сприйняти за кургани.
Знахідка на берегах річки Молочної додала приємних клопотів археологам та історикам. Досі найсуттєвішим раритетом першої половини ХVII сторіччя, знайденим на Запоріжжі, була козацька «чайка» — ще одне «дитя» тієї ж таки русько–турецької війни 1735—1739 років.
А ТИМ ЧАСОМ...
У рамках Міжнародного інвестиційного форуму, що відбувся у листопаді, губернатор Свердловської області Олександр Мишарін висловив намір сприяти підйому з Дніпра старовинних суден, затонулих у ХVII сторіччі. Голова Запорізької облдержадміністрації Борис Петров під час зустрічі зі своїм російським колегою зауважив, що наразі запорізьким гідроархеологам відоме місцезнаходження десяти затонулих суден, однак роботи з їх підняття пригальмовує дефіцит фінансів. На що пан Мишарін відразу ж відгукнувся пропозицією «підкинути коштів» — з огляду на те, що збудовані на острові Байда (Мала Хортиця) запорізькою корабельнею чотириста з лишком суден сприяли зародженню російського флоту.