У Михайла Свистовича, який сьогодні просуває громадянську мережу «Відсіч», добре розвинуте чуття на революцію. Він брав участь у студентській «Революції на граніті» двадцять років тому. У 2000–му був одним із тих активістів, у кого зародилася ідея акції «Україна без Кучми». У 2004 році, перед президентськими виборами, вирішив створити кампанію «Пора». Пізніше його ідею перехопив Владислав Каськів і створив «жовту» «Пору», а Свистович вів «чорну». Восени 2010–го Михайло — знову на барикадах: на маніфестаціях підприємців проти нвоого Податкового кодексу.

Для того, щоб займатися громадською діяльністю, 42–річний Михайло знову — як і в 2000–му — звільнився з роботи. Тоді — з банку, тепер — із видавництва. У розмові з «УМ» Свистович зізнався, що акція підприємців не могла перерости в нову революцію. Організатори вже почали обговорювати, коли можна припинити діяльність містечка, але влада спростила їм завдання, продемонструвавши свій авторитаризм. Утім Свистович має велике й благодатне поле для підготовки наступних протестів.

Позавчора мало відбутися судове засідання у справі студента Ігоря Індила, загиблого в Шевченківському відділку міліції Києва. Під Деснянським районним судом на проспекті Маяковського зібралася небайдужа молодь, що вимагає справедливого суду для винних. Студенти та активісти громадських організацій вийшли не просто для протестного супроводу. До слідства та обвинувачення у них є цілком конкретні претензії. «Справа в тому, — пояснює один з учасників акції, — що міліціонерам висунули обвинувачення в перевищенні службових обов’язків, а не в убивстві. Їх явно хочуть «відмазати».