Шкода від розумної машини

Каліграфія — метод підготовки воїна

Комп’ютерні класи, сенсорні шкільні дошки, електорнні підручники, домашні завдання он–лайн — усе це, з одного боку, модернізує процес навчання та полегшує життя вчителів та учнів. Але лікарів це не дуже тішить. На думку португальських невропатологів, якщо такі тенденції збережуться, то вже через 10—15 років ніхто не буде писати від руки. Діти будуть змалечку бадьоро стукати по клавіатурі комп’ютерів, а звичайна ручка перетвориться на такий самий пережиток минулого, що й чорнильне перо. Спеціалісти не заперечують цінність і необхідність комп’ютерної грамоти, але медики переконані, що діти повинні багато писати від руки. А все тому, що володіння ручкою, олівцем, фломастерами розвиває мозок набагато краще, ніж набір тексту на клавіатурі, повідомляє агенція «Медлінкс».

«У шкільні роки письмо від руки допомагає розвивати тім’яну частину головного мозку. Вона може вдосконалюватися тільки в дитячому віці, тому що пізніше вона втрачає еластичність», — зазначає директор Інституту медичних наук столичного Католицького університету (Португалія) Каштру Калдаш. — Саме ця ділянка відповідає за взаємодію між зором і руховою активністю, що важливо для точного і чіткого виконання різноманітних дій».

Співробітник Інституту мозку людини Жоау Анаклет нагадав, що всім дітям, починаючи з дошкільного віку, необхідно розвивати рухові функції, чому дуже допомагає письмо. «Важливо, щоб вони навчилися працювати руками точно і скоординовано, а цьому сприяє оволодіння мистецтвом каліграфії та малювання», — підкреслив він.

Коли дитина вчиться писати від руки, вона не просто виводить карлючки. У процесі задіяні безліч центрів головного мозку: рівноваги, уваги, мови, асоціативної пам’яті, логічного мислення тощо. Якщо згадані центри розвинені добре, то і літери виходять гарними, плавними, рівними. Якщо мозок має патології, то письмо буде кривим, нерівним, дитина не зможе писати в одну лінію та виводити букви однакового розміру, нахилу тощо. Загалом за почерком людини можна прочитати її емоційний стан, уважність, акуратність. Окремим спеціалістам удається навіть розповісти про здоров’я, риси характеру, вік, імовірну професію людини за її почерком.

Розвиток моторики та мозку — процес дво­сторонній. Тому правильне, акуратне, рівне письмо поліпшує розумові процеси людини, вирівнює емоції, покращує настрій. Той, хто навчився каліграфічно писати, стає більш урівноваженим, уважним, спокійним, зосередженим, має кращу логіку та мовленнєві навички. Недарма каліграфія є обов’язковою дисципліною в підготовці бійців східних єдиноборств.

Миша «притягне» тунельний синдром

Наголошуючи на важливості письма, учені не виступають за те, щоб заборонити комп’ютери у школі. Нехай будуть і сучасні технології, головне, щоб у всьому була міра. «Проблема електронних пристроїв у тому, що вони занадто полегшують життя школярів. Наприклад, у них є вбудована перевірка орфографії», — сказав голова Інституту розуму Нельсон Ліма. — Школярі використовують комп’ютери здебільшого для розваг, а не для навчання. А це веде до того, що сучасним учням стає дуже важко зосереджуватися».

«Письмо від руки вимагає більше часу і більшої концентрації, — підтримує колегу Жоау Анаклет. — Так учень краще усвідомлює і зас­воює матеріал. А надмірне використання клавіатури може призвести до втрати здатності писати від руки і, як наслідок, — до втрати деяких розумових здібностей».

Висновки португальських фахівців перегукуються з результатами дослідження, проведеного колегами з Університету Індіани. Використавши новітні методи сканування діяльності головного мозку, американські вчені дійшли такого висновку: письмо від руки набагато краще стимулює мозок і розвиває пам’ять, тому що активує більшу кількість нервових закінчень. Вони підкреслюють, що вміння володіти ручкою і олівцем підвищує здатність учня засвоювати матеріал.

Українські педагоги теж погоджуються з іноземними фахівцями. Як розповіла «УМ» учитель–методист вищої категорії Надія Шостак, навіть студенти педінститутів навчають, що розвиток інтелектуальних і розумових процесів дитини необхідно починати з розвитку рухів пальців і кисті. Фізіологи вже давно встановили цікавий факт: руки мають найбільше представництво в корі головного мозку, безліч точок на руках пов’язані з відповідними зонами в «командному пункті» організму. Ще стародавні китайці знали, що мануальні (ручні) дії, вправи сприяють гармонійному розвитку тіла і розуму, підтримують у належному стані мозкові функції. Причому рухи мають бути доволі складними, поєднувати м’якість, гнучкість, чіткість виконання, контроль сили стискання тощо. Для цього підходить ліплення з пластиліну, пальчикові ігри, масаж рук, складання пазлів і, звісно ж, каліграфічне письмо.

Набір тексту на комп’ютері не годиться, тому що букви на екрані з’являються незалежно від того, як сильно вдарити по клавіші, під яким кутом, яким пальцем, з якою швидкістю, із «затиснутими», дуже напруженими м’язами чи «м’якою», розслабленою рукою. А якщо результат буде однаковим, то і старатися друкувати правильно не потрібно. Крім того, від надмірного користування комп’ютером у дітей може розвинутися так званий тунельний синдром — захворювання, що виникає внаслідок стискання нервових волокон. Постійні одноманітні рухи (при роботі з комп’ютерною мишею) чи незручне положення рук, коли зап’ястя перебуває в постійній напрузі (під час роботи з клавіатурою) призводять до навантаження на одні й ті самі м’язи. Нерв затискається, а це може призвести до постійного відчуття болю чи дискомфорту в руках, ослаблення й оніміння рук, особливо долонь.

ЦІКАВО ЗНАТИ

Американські терапевти активно використовують китайські палички для відновлення хворих після інсульту. Пацієнти, які пережили важкий напад, часто втрачають навички мовлення, не здатні одягатися, користуватися ванною, застібати ґудзики тощо. А розвиток тонкої моторики руки допомагає відновити ці функції.

ДО РЕЧІ

Як нагадує винахідник Володимир Карпичев — автор навчальних пристроїв для школярів, — колись навчати письму в школах починали зі спеціальних чорнильних ручок. Пера залишали нормальний гарний слід на папері тільки за певного нахилу та натискування. Отже, у дітей вироблялася манера тримати ручку певним чином, відповідно до відпрацьованої століттями техніки письма. Сьогодні ж ми користуємося кульковими ручками, що пишуть за будь–яких умов. У результаті більшість людей тримає ручку неправильно: сильно її стискають, вигинають пальці тощо. А «затискання» при письмі призводять до «затискання» розумової діяльності.